хоснувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хоснува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хосну́ймо | |
2 особа | хосну́й | хосну́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хосну́ю | хосну́ємо, хосну́єм |
2 особа | хосну́єш | хосну́єте |
3 особа | хосну́є | хосну́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | хоснува́в | хоснува́ли |
жін.р. | хоснува́ла | |
сер.р. | хоснува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хоснува́вши |