хортуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хортува́тий хортува́та хортува́те хортува́ті
родовий хортува́того хортува́тої хортува́того хортува́тих
давальний хортува́тому хортува́тій хортува́тому хортува́тим
знахідний хортува́тий, хортува́того хортува́ту хортува́те хортува́ті, хортува́тих
орудний хортува́тим хортува́тою хортува́тим хортува́тими
місцевий на/у хортува́тому, хортува́тім на/у хортува́тій на/у хортува́тому, хортува́тім на/у хортува́тих