КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ[УРОДЛИ́ВИЦЯрідше], КРАСУ́ХАрозм.,КРА́ЛЯрозм.,ХОРОШУ́ЛЯрозм.,КРАСА́заст.,КРАСУ́ЛЯдіал., КРАСОВИ́ЦЯдіал., ГРА́ЦІЯпоет. заст.,БОГИ́НЯпоет.Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів (В. Сосюра); Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна, ..не потвора, але ж і не вродливиця (О. Ільченко); В мене донечка красуха (Л. Глібов); На всю околицю краля (О. Стороженко); [Цокуль:] Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (І. Карпенко-Карий); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка); [Оксана:] Цебто я така красуля? [Горнов:] А то ж і ні? (М. Кропивницький); Що то вже за молодиця була красовиця! (Марко Вовчок); - Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тобою! (Леся Українка); Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Т. Шевченко).