хорошити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хороши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хороші́мо, хороші́м
2 особа хороши́ хороші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хороши́тиму хороши́тимемо, хороши́тимем
2 особа хороши́тимеш хороши́тимете
3 особа хороши́тиме хороши́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хорошу́ хорошимо́, хороши́м
2 особа хороши́ш хорошите́
3 особа хороши́ть хороша́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хорошачи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хороши́в хороши́ли
жін. р. хороши́ла
сер. р. хороши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хороши́вши