-1-
іменник середнього роду
(вродливість, краса) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хоро́ство  
родовий хоро́ства  
давальний хоро́ству  
знахідний хоро́ство  
орудний хоро́ством  
місцевий на/у хоро́стві  
кличний хоро́ство*  

Словник синонімів

КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА[УРО́ДАрідше], ВРОДЛИ́ВІСТЬ[УРОДЛИ́ВІСТЬрідше], ХОРО́СТВОдіал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя (Т. Шевченко); Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою (О. Стороженко); Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду (Я. Щоголів); Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу (І. Кащенко); Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (І. Ле); Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (П. Чубинський).