хоробливий 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хоробли́вий хоробли́ва хоробли́ве хоробли́ві
родовий хоробли́вого хоробли́вої хоробли́вого хоробли́вих
давальний хоробли́вому хоробли́вій хоробли́вому хоробли́вим
знахідний хоробли́вий, хоробли́вого хоробли́ву хоробли́ве хоробли́ві, хоробли́вих
орудний хоробли́вим хоробли́вою хоробли́вим хоробли́вими
місцевий на/у хоробли́вому, хоробли́вім на/у хоробли́вій на/у хоробли́вому, хоробли́вім на/у хоробли́вих

Словник синонімів

ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙрозм., ХОРОБЛИ́ВИЙрозм., ХОРОВИ́ТИЙдіал., ХОРУВА́ТИЙдіал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ[БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ]діал.- Бабуся теж хотіла було їхати, та останнім часом щось вона хворобливою стала (Ю. Збанацький); Він - поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський); Петер вітає мене надто засмучений і вигляд у нього болісний (П. Колесник); Зануда не любив своєї окатої, замлілої та слабовитої Сані (І. Нечуй-Левицький); Сидить, одхилившись на подушки, Люцілла, тоненьке, дуже хоровите дівча-підліток (Леся Українка); Так часто кривиться безздоровний хлопець над своїм дужим товаришем, і треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся на покірного (Панас Мирний).