-1-
дієслово доконаного виду
(ухопитися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив хопи́тися, хопи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хопі́мося, хопі́мось, хопі́мся
2 особа хопи́ся, хопи́сь хопі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хоплю́ся, хоплю́сь хо́пимося, хо́пимось, хо́пимся
2 особа хо́пишся хо́питеся, хо́питесь
3 особа хо́питься хо́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. хопи́вся, хопи́всь хопи́лися, хопи́лись
жін.р. хопи́лася, хопи́лась
сер.р. хопи́лося, хопи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хопи́вшись

Словник синонімів

УЗЯ́ТИСЯ[ВЗЯ́ТИСЯ] (схоплювати рукою, руками), УХОПИ́ТИСЯ[ВХОПИ́ТИСЯ], СХОПИ́ТИСЯ, ПОЛА́ПАТИСЯрозм., ХОПИ́ТИСЯдіал., ОЧЕПІ́РИТИСЯдіал.; УЧЕПИ́ТИСЯ[ВЧЕПИ́ТИСЯ] (міцно), ВПНУ́ТИСЯ[УПНУ́ТИСЯ]. - Недок.: бра́тися, хапа́тися, хвата́тисярозм.учі́плюватися[вчі́плюватися], впина́тися[упина́тися]. Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Панас Мирний); В цю мить почув [Роман], що хтось береться за двері (Б. Грінченко); За Бабу хлопчик ухопився (Л. Глібов); Марко схопився руками за сосну (Григорій Тютюнник); Старі ґазди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан); Андрій хопився руками за голову (І. Франко); Нахилив вишню, очепірився та їсть (Словник Б. Грінченка); - Будуть тягти - за одвірок учеплюся, а не поїду з своєї батьківщини! (С. Васильченко).