хопити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(ухопити) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив хопи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хопі́мо, хопі́м
2 особа хопи́ хопі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хоплю́ хо́пимо, хо́пим
2 особа хо́пиш хо́пите
3 особа хо́пить хо́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. хопи́в хопи́ли
жін.р. хопи́ла
сер.р. хопи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хопи́вши

Словник синонімів

УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ] (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИ, ХОПИ́ТИдіал., ХВАТОНУ́ТИрозм. (перев. швидко, рвучко); ПРИЙНЯ́ТИ, ПРИЙМИ́ТИдіал. (від когось, звідкись - до рук, на плечі тощо). - Недок.: бра́ти, хапа́ти, хвата́тирозм.схо́плювати, прийма́ти. Одягся він, узяв сокиру, пішов (М. Коцюбинський); - Бери весло та правуй за мною (І. Нечуй-Левицький); Ухопив пес цілого пирога (О. Ковінька); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник); Олена схоплює мене за праве вухо (І. Микитенко); Хлопець хопив кусень пирога (С. Ковалів); Мусив ловити [Алі] мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).
-2-
дієслово доконаного виду
(вистачити) [безос., розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хопи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хопі́мо, хопі́м
2 особа хопи́ хопі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хоплю́ хо́пимо, хо́пим
2 особа хо́пиш хо́пите
3 особа хо́пить хо́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. хопи́в хопи́ли
жін.р. хопи́ла
сер.р. хопи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хопи́вши

Словник синонімів

УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ] (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИ, ХОПИ́ТИдіал., ХВАТОНУ́ТИрозм. (перев. швидко, рвучко); ПРИЙНЯ́ТИ, ПРИЙМИ́ТИдіал. (від когось, звідкись - до рук, на плечі тощо). - Недок.: бра́ти, хапа́ти, хвата́тирозм.схо́плювати, прийма́ти. Одягся він, узяв сокиру, пішов (М. Коцюбинський); - Бери весло та правуй за мною (І. Нечуй-Левицький); Ухопив пес цілого пирога (О. Ковінька); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник); Олена схоплює мене за праве вухо (І. Микитенко); Хлопець хопив кусень пирога (С. Ковалів); Мусив ловити [Алі] мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив хопи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа хо́пить  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. хопи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник