-1-
прізвище

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Хома́ Хоми́
родовий Хоми́ Хомі́в
давальний Хомі́ Хома́м
знахідний Хому́ Хомі́в
орудний Хомо́ю Хома́ми
місцевий при Хомі́ при Хома́х
кличний Хомо́, Хома́ Хоми́
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(ім’я)

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Хома́ Хоми́
родовий Хоми́ Хомі́в
давальний Хомі́ Хома́м
знахідний Хому́ Хомі́в
орудний Хомо́ю Хома́ми
місцевий при Хомі́ при Хома́х
кличний Хомо́, Хома́ Хоми́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Хома́ Хо́ми
родовий Хоми́ Хо́мів
давальний Хомі́ Хо́мам
знахідний Хому́ Хо́мів
орудний Хомо́ю Хо́мами
місцевий на/у Хомі́ на/у Хо́мах
кличний Хо́мо Хо́ми

Словник фразеологізмів

Хома́ неві́рний (неві́рячий). Той, кого важко переконати повірити у що-небудь; людина, яка сумнівається у всьому. Я став з якогось часу невірним Хомою, що поки не вкладу руку в рани — не можу бути цілком певним (М. Коцюбинський); А Глухівська канцелярія відкіля все те [наказ про чин полковника] взяла? — не вгавав дід Саква.— Невірний Хома! — став уже гніватись пан дяк.— Глухівській канцелярії веліла так робити столиця, сама царівна написала таку рескрипту (М. Лазорський); Вони сходились згодом на винограднику, і сором’язливо посміювалися.. І вони їли виноградні грона… — Коли ж це все було,— спитає хтось із Хом невірячих (М. Рудь).

Хома́ неві́рний (неві́рячий). Той, кого важко переконати повірити у що-небудь; людина, яка сумнівається у всьому. Я став з якогось часу невірним Хомою, що поки не вкладу руку в рани — не можу бути цілком певним (М. Коцюбинський); А Глухівська канцелярія відкіля все те [наказ про чин полковника] взяла? — не вгавав дід Саква.— Невірний Хома! — став уже гніватись пан дяк.— Глухівській канцелярії веліла так робити столиця, сама царівна написала таку рескрипту (М. Лазорський); Вони сходились згодом на винограднику, і сором’язливо посміювалися.. І вони їли виноградні грона… — Коли ж це все було,— спитає хтось із Хом невірячих (М. Рудь).

як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ (Хома́, ото́й і т. ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т. ін., жарт. Абсолютно нічого (не заробити). Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні… (Д. Косарик).