-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив холостякува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   холостяку́ймо
2 особа холостяку́й холостяку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа холостякува́тиму холостякува́тимемо, холостякува́тимем
2 особа холостякува́тимеш холостякува́тимете
3 особа холостякува́тиме холостякува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа холостяку́ю холостяку́ємо, холостяку́єм
2 особа холостяку́єш холостяку́єте
3 особа холостяку́є холостяку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
холостяку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. холостякува́в холостякува́ли
жін. р. холостякува́ла
сер. р. холостякува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
холостякува́вши

Словник синонімів

ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. - жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИрозм.,МОЛОДИКУВА́ТИрозм.,БУРЛАКУВАТИрозм.,ПАРУБО́ЧИТИдіал.- Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Головко); - Здоров, товаришу Омельченко. Додому?.. Може, до мене зайдеш?Я зараз холостякую (І. Гончаренко); Савка багато років парубкує в безладній самотині (Т. Масенко); - Книжки ніколи було почитати. Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати - тільки й начитався вволю. Влітку, поки козакував одинцем.., цілий університет пройшов (О. Гончар); - Може, не схоче [Марта Кирилівна] за мене заміж, - обізвався смутно Бичковський. - А шкода буде. Старість не за горами. Самому остогидло вже бурлакувати (І. Нечуй-Левицький); Наставники гадають собі, що він парубочить.., а він собі вінчану жінку тримає (М. Черемшина).