холод 1

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хо́лод хо́лоди
родовий хо́лоду хо́лодів
давальний хо́лоду, хо́лодові хо́лодам
знахідний хо́лод хо́лоди
орудний хо́лодом хо́лодами
місцевий на/у хо́лоді на/у хо́лодах
кличний хо́лоде* хо́лоди*

Словник синонімів

МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля),ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКОпестл. фольк.;СКИ́ПЕНЬдіал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Холод проймав до кісток, земля - замерзла, без снігу (Ю. Яновський); Як скували морозоньки Дніпровую воду, Ой звернувсь Богдан Хмельницький До свого народу (пісня); .- В такий скипень добрий хазяїн собаку не вижене на поле (М. Сиротюк). - Пор. за́морозки.
ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬрозм.,СТУ́ЖАрозм.,ДЮ́ДЯдит., СТУДЕНЕ́ЦЬзаст.І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.., то краще не виходь з хати (М. Коцюбинський); Зима, Світ, наче сном здоланий спить. Дрібна пташина втихла, не співає; Усе від студені мов завмирає (Уляна Кравченко); Тайга заніміла од крижаної стужі (В. Гжицький); Але ось ударив лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський).

Словник антонімів

СПЕКА ХОЛОД
Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря, жар, спекота. Низька температура навколишнього середовища, холоднеча, стужа, студінь.
Спека велика, величезна, весняна, виняткова, липнева, літня, надмірна, небезпечна, неймовірна, несподівана, нестерпна, сильна, справжня, серпнева ~  холод великий, винятковий, жахливий, зимовий, лютий, надмірний, нестерпний, осінній, пекельний, сильний, січневий, страшний. Використовувати, переносити спекухолод. Звикати, пристосовуватися до спеки ~  до холоду. Використання, вплив, дія спеки ~  холоду. Боятися, (не) зауважувати, (не) любити спекихолоду.
Кидати (кинути) то в жар, то в холод - викликати сильне хвилювання, страх і т. ін.; Спека спадає - стає (стало) прохолодніше; Збирається (береться) на тепло (на холод) - починає теплішати (холоднішати).
Холоду не любить, а в жару не спить (Загадка). Це вже залежало від того, чи на холоді, чи в теплі був чоловік (М. Стельмах). Коли людиною керує одна лише думка - ніщо ту людину не візьме - ні голод, ні холод, ні смерть, ні спека (Ю. Яновський).
Спекота ~холоднеча, спекотливий //спекотний ~холоднуватий; жар //жара ~стужа //студінь Пор. ще: ГАРЯЧИЙ ~ ХОЛОДНИЙ, ГРІТИ ~ ОХОЛОДЖУВАТИ

Словник фразеологізмів

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).

дійма́ти / дійня́ти хо́лодом ду́шу кому і без додатка. Боляче вражати кого-небудь, завдавати душевного болю. Хто має матір, тому не страшна образа товаришів, у кого немає — найменша кривда холодом діймає душу (О. Іваненко).

дійма́ти / дійня́ти хо́лодом ду́шу кому і без додатка. Боляче вражати кого-небудь, завдавати душевного болю. Хто має матір, тому не страшна образа товаришів, у кого немає — найменша кривда холодом діймає душу (О. Іваненко).

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в хо́лод кого, безос. Хто-небудь раптово відчуває сильне хвилювання, велике нервове напруження, збудження і т. ін. Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян). ки́нути в жар і хо́лод. В обителі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле).

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в хо́лод кого, безос. Хто-небудь раптово відчуває сильне хвилювання, велике нервове напруження, збудження і т. ін. Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян). ки́нути в жар і хо́лод. В обителі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле).

ки́дає / ки́нуло то в жар, то в хо́лод кого, безос. Хто-небудь раптово відчуває сильне хвилювання, велике нервове напруження, збудження і т. ін. Серце її бралося невгамовними ревнощами, розпалювався розум, малювалися в уяві такі подробиці, від яких Віру кидало то в жар, то в холод (А. Шиян). ки́нути в жар і хо́лод. В обителі ця звістка [приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лоду кому, на кого. Виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою. Такого бідному хлоп’яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся…Ви щось знаєте, і це мене лякає... (О. Слісаренко).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лоду кому, на кого. Виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою. Такого бідному хлоп’яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся…Ви щось знаєте, і це мене лякає... (О. Слісаренко).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лоду кому, на кого. Виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою. Такого бідному хлоп’яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся…Ви щось знаєте, і це мене лякає... (О. Слісаренко).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).

хо́лодом ди́хати на кого і без додатка. Бути занадто суворим у поводженні з ким-небудь. Третій брат, що ніби вас покривдив, Хоч він не дише холодом ніколи, Іде до вас, бо чув, що вам так прикро (А. Кримський); // Виражати надмірну суворість, недоброзичливість (про погляд, очі). Очі в обох [сестер] голубі.., але в Магди вони порожні і холодом дихають на людей (М. Томчаній).

хо́лодом пові́яло. 1. від кого. Хто-небудь дуже стримано повівся з кимсь, неприязно поставився і т. ін. до кого-небудь. [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (З. Мороз).

2. від чого. Хто-небудь неприємно вражений чим-небудь. Микола задумався. Холодом повіяло на нього від тої думки, але виходу не було (І. Франко).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський); — А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський); Від того сміху [дівчат] .. аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко); — Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко); [Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний); У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний); Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко); Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети). холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий). моро́з пройшо́в від голови́ до п’ят. Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п’ят (Мирослав Ірчан).

2. Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т. ін. З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький); А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш); Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський); Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький); Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, “образки з життя робочого люду”, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський); І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір’ю (Ю. Збанацький); У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш); Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський); Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі [шкірі] піде (С. Васильченко); Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний). моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий); — Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко). хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький). аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [[аж] до кісто́к] кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

[і] хо́лод і (та) го́лод. Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. — А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко). го́лод і (та) хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка).