ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІдіал.,ХІДЛЯКИ́діал.Він, обіп’явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О. Гончар); Паничі учаться на хідлях ходити (Словник Б. Грінченка).

НОГА́ (одна з двох нижніх кінцівок у людини),ХОДУ́ЛІмн., розм.;ЛА́ПАзневажл.,фам. (звичайно велика, незграбна). Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся - нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а он як гудуть ходулі (Ю. Збанацький).