-1-
дієслово недоконаного виду
(поміщатися так, щоб не можна було знайти)

Словник відмінків

Інфінітив хова́тися, хова́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хова́ймося, хова́ймось
2 особа хова́йся, хова́йсь хова́йтеся, хова́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хова́тимуся, хова́тимусь хова́тимемося, хова́тимемось, хова́тимемся
2 особа хова́тимешся хова́тиметеся, хова́тиметесь
3 особа хова́тиметься хова́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хова́юся, хова́юсь хова́ємося, хова́ємось, хова́ємся
2 особа хова́єшся хова́єтеся, хова́єтесь
3 особа хова́ється хова́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хова́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хова́вся, хова́всь хова́лися, хова́лись
жін. р. хова́лася, хова́лась
сер. р. хова́лося, хова́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хова́вшись

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила - спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИрозм. - Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Шевченко); Сидів він суворий і тихий, дивився на сонце, що закочувалось за дахи боярських будинків (С. Скляренко); Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків, заллявши вулицю й засмучені клени сумирним світлом (Є. Гуцало); За морем сонце осіда, Затьмарене, руде (М. Нагнибіда); І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти рівним степом до краю землі (Ю. Яновський); За гори вже сонце ховалось (М. Рильський); Сонце западало, у повітрі робилося свіжіше; роса виступала на траві, де пройшла вечірня тінь (Панас Мирний).
ПРИХО́ВУВАТИщо (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯз чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯз чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯз чим, УТА́ЮВАТИ[ВТА́ЮВАТИ], ПРИТА́ЮВАТИрідше, УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ, КРИ́ТИСЯз чим, СКРИВА́ТИрозм., КРИ́ТИрозм., ПІДФАРБО́ВУВАТИрозм., ПІДЛАКО́ВУВАТИрозм.; ЗАМО́ВЧУВАТИ, ЗМО́ВЧУВАТИщо, про що, ПРОМО́ВЧУВАТИщо, про що,ПОМО́ВКУВАТИпро що, ПОМО́ВЧУВАТИ про що, ПРИМО́ВЧУВАТИ що, про що, розм., ЗАТИРА́ТИрозм. (навмисне не говорити про щось); ДУШИ́ТИрозм., ПРИДУ́ШУВАТИрозм. (надмірно приховувати, перев. свої почуття); ПОКРИВА́ТИкого, що, розм. (чийсь поганий вчинок); ПРИКРИВА́ТИСЯчим (приховувати свої справжні вчинки, наміри тощо). - Док.: прихова́ти, схова́ти, прихова́тися, захова́ти, потаїти, затаї́ти, потаї́тися, затаї́тися, утаї́ти[втаї́ти], притаї́ти, укри́ти[вкри́ти], прикри́ти, замаскува́ти, покри́тисядіал.скри́ти, підлакува́ти, підфарбува́ти, замо́вчати, змо́вчати, промо́вчати, примо́вчати, зате́рти, придуши́ти, покри́ти, прикри́тися. - Де моя мама? Де? - закричав він, здогадавшись, очевидно, що тітонька Ніна приховує від нього якусь страшну вість (А. Шиян); Ні, Давид не бреше. Так, як брешуть або ховають щось, не дивляться ясно (А. Головко); Триста різних сортів [винограду] було в нього в колекції і з-поміж них - "чорна брила", дуже рідкісний сорт, що його тільки вводили та все з ним ховались, оберігали... (О. Гончар); Заховуючи зрадливі сльози, що наверталися їй на очі, вона ступила до кухні (Г. Коцюба); Кажуть, люди жили табунами.. Говорили, що знали і вміли, Не таїли своїх думок (В. Симоненко); Очима поводить [Ковбанівна] - наче душу з тебе виймає: все б їй розказав, не потаїв би й гріха перед нею (П. Куліш); Вже ж тепер він, не таючись, сказав, що у нього щось є на думці (Г. Квітка-Основ’яненко); Не було в мене нічого такого, з чим би я затаїлася перед своєю Мартою (Панас Мирний); [Конон:] В наших товариських умовах сказано ясно:.. нічого не втаювати, щирість і одвертість - наш принцип! (М. Кропивницький); - Так,- бадьорим тоном промовив приятель, певно, намагаючись притаїти своє хвилювання (О. Досвітній); Кожний раз їй здавалось, немов панни укривають або зміняють розмову, як вона увійде (Леся Українка); Він все повертає на жарти, про що не спитай, і одбріхується, й прикриває правду, наче якоюсь мрякою з жартів (І. Нечуй-Левицький); У Михайла знову проривається сміх, він маскує сміх кашлем (Ю. Яновський); Вона крилася з тим добром від усіх і рада була, що ніхто її не чіпає (Панас Мирний); І пішов, Мене лишивши в почуттю гіркому, що скриває щось там він, Чого не важиться сказать нікому (І. Франко); Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (прислів’я); Він завжди цінив Павлюка. Але тепер, аналізуючи свої підозри, він щораз більше схилявся до думки, що той замовчує якусь таємницю (М. Трублаїні); Він не хотів сваритися, але він не мав права змовчувати те, що підказувало йому сумління (Д. Бедзик); Михайлина промовчала про те, що Наталя втекла з дому, навіть не пообідавши, що її книжки самотньо лежать на покуті (Ю. Збанацький); А ще він, Клим,- звісно, простак та дурень: не то, щоб примовчати та схитрувати, як то вміють інші люди,- взяв та так зразу й ляпнув (С. Васильченко); [Жураківський:] Тут уже справу затерти не можна було, і вона пішла до слідчого (С. Васильченко); Просив, молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти його так захищаєш? - Бо я справедливість люблю.. - А хіба справедливість у тому, щоб покривати запроданця? (Є. Гуцало).
ТАЇ́ТИСЯ (бути непомітним, не виявлятися зовні, існувати в прихованому вигляді), КРИ́ТИСЯ, ПРИХО́ВУВАТИСЯ, ХОВА́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. - Док.: затаї́тися, прихова́тися, зачаї́тися. Яка могутня сила таїться в слові, мовленому крізь біль душі (Вас. Шевчук); На Романенка з безмежним довір’ям дивилися широко відкриті очі, в глибинах яких крилися важкі, невиплакані сльози (С. Журахович); Знову повторюю: перекладів без жертв не буває. "Точно"! За цим словом приховується небезпека буквальності, або, як кажуть у нас, буквалізму (М. Рильський); Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (І. Нечуй-Левицький); Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С. Тудор).
ХОВА́ТИщо, кого (поміщати що-небудь у таємному місці, надавати комусь таємний притулок), ЗАХО́ВУВАТИрідше; ПРИХО́ВУВАТИ (перев. предмети); ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИрідше, СХОРОНЯ́ТИ, УКРИВА́ТИ, СКРИВА́ТИрозм.,ХОРОНИ́ТИрозм. (протягом якогось часу); ХОВА́ТИСЯз чим (класти щось так, щоб інші не знайшли). - Док.: схова́ти, захова́ти, прихова́ти, перехова́ти, ви́ховати, схорони́ти, укри́ти, скри́ти, захорони́ти. Сестра зжалилась, вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); [Віганд (розлютивсь):] А ти краще від поліції знаєш, котрий ткач злодій, та по скільки починків вовни щотижня приховує (Леся Українка); Його мати, вдовиця, славна була з того, що сидячи зовсім на одшибі, в хатинці під лісом, уміла дуже зручно переховувати товаришів свого сина в критичну хвилину (Г. Хоткевич); Моя матінко..!Де тебе виховати з зими да на літечко? (Ганна Барвінок); Тихо-тихо. Тільки булькає десь перепел, немов поливає пшениці, що дали йому прибуток і схоронили гніздо із його перепілкою та перепелятами (О. Сизоненко); В гущині непроглядній, в западині скель прямовисних Судна свої укриває [Еней] (переклад М. Зерова); Всі кинулись до своїх хат аби хоронити своє добро в ліси (І. Франко); - Іди, іди, мій сину. Ліс тебе більше захоронить, як я (А. Турчинська); У хвилини просвітлення Черниш потай узяв її [гранату].. і заховав під себе. Він ховався з нею, як злодій, щоб не побачив Блаженко (О. Гончар).
ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯрідше,КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯрозм.,ПРИХО́ВУВАТИСЯрозм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. (перев. зберігаючи непорушність, тишу); ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, ВИХО́ВУВАТИСЯрозм. (протягом тривалого часу або в різних місцях); ЗАБИВА́ТИСЯ (перев. залазячи кудись). - Док.: схова́тися, захова́тися, скри́тися, схорони́тися, приховатися, укри́тися, затаї́тися, потаї́тися, зачаї́тися, перехова́тися, ви́ховатися, заби́тися. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості і пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський); [Печариця (сам):] Хе-хе-хе! Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... І не далеко, і не видно, і все чути (Панас Мирний); Після того бою.. старий Мороз із сином По комишах крився (П. Куліш); Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (М. Зеров); - Нехай веде нас на те місце, де схоронилися Ворони (І. Франко); Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак); З концтабору хлопцеві якось пощастило вислизнути (І. Волошин); Вони злодійкувато прищухли, затаїлись у виноградних кущах за зоною табору (О. Гончар); Під стріхами, в гіллі, в траві таяться птиці (переклад М. Рильського); Підійшов [Фарлаф] якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Ю. Опільський); Три дні Іванко переховувався в лісі за оселищем (А. Хижняк); - Давай тікати. Якщо виховаємося одну ніч - Довбуш піде собі в свої гори й небезпека мине (Г. Хоткевич); Юрко забивається аж під курні вінки цибулі в кутку на жердці (П. Козланюк).

Словник фразеологізмів

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й). 1. Ставати невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей,— по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний).

2. Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник).

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й). 1. Ставати невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей,— по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний).

2. Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник).

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х). Уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар); Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х). Уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар); Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський).

-2-
дієслово недоконаного виду
(виховуватися; відгодовуватися - про тварин) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив хова́тися, хова́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хова́ймося, хова́ймось
2 особа хова́йся, хова́йсь хова́йтеся, хова́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хова́тимуся, хова́тимусь хова́тимемося, хова́тимемось, хова́тимемся
2 особа хова́тимешся хова́тиметеся, хова́тиметесь
3 особа хова́тиметься хова́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хова́юся, хова́юсь хова́ємося, хова́ємось, хова́ємся
2 особа хова́єшся хова́єтеся, хова́єтесь
3 особа хова́ється хова́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хова́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хова́вся, хова́всь хова́лися, хова́лись
жін. р. хова́лася, хова́лась
сер. р. хова́лося, хова́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хова́вшись

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила - спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИрозм. - Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Шевченко); Сидів він суворий і тихий, дивився на сонце, що закочувалось за дахи боярських будинків (С. Скляренко); Тихе сонце сідає над рудими черепичними дахами низьких будиночків, заллявши вулицю й засмучені клени сумирним світлом (Є. Гуцало); За морем сонце осіда, Затьмарене, руде (М. Нагнибіда); І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти рівним степом до краю землі (Ю. Яновський); За гори вже сонце ховалось (М. Рильський); Сонце западало, у повітрі робилося свіжіше; роса виступала на траві, де пройшла вечірня тінь (Панас Мирний).
ПРИХО́ВУВАТИщо (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯз чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯз чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯз чим, УТА́ЮВАТИ[ВТА́ЮВАТИ], ПРИТА́ЮВАТИрідше, УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ, КРИ́ТИСЯз чим, СКРИВА́ТИрозм., КРИ́ТИрозм., ПІДФАРБО́ВУВАТИрозм., ПІДЛАКО́ВУВАТИрозм.; ЗАМО́ВЧУВАТИ, ЗМО́ВЧУВАТИщо, про що, ПРОМО́ВЧУВАТИщо, про що,ПОМО́ВКУВАТИпро що, ПОМО́ВЧУВАТИ про що, ПРИМО́ВЧУВАТИ що, про що, розм., ЗАТИРА́ТИрозм. (навмисне не говорити про щось); ДУШИ́ТИрозм., ПРИДУ́ШУВАТИрозм. (надмірно приховувати, перев. свої почуття); ПОКРИВА́ТИкого, що, розм. (чийсь поганий вчинок); ПРИКРИВА́ТИСЯчим (приховувати свої справжні вчинки, наміри тощо). - Док.: прихова́ти, схова́ти, прихова́тися, захова́ти, потаїти, затаї́ти, потаї́тися, затаї́тися, утаї́ти[втаї́ти], притаї́ти, укри́ти[вкри́ти], прикри́ти, замаскува́ти, покри́тисядіал.скри́ти, підлакува́ти, підфарбува́ти, замо́вчати, змо́вчати, промо́вчати, примо́вчати, зате́рти, придуши́ти, покри́ти, прикри́тися. - Де моя мама? Де? - закричав він, здогадавшись, очевидно, що тітонька Ніна приховує від нього якусь страшну вість (А. Шиян); Ні, Давид не бреше. Так, як брешуть або ховають щось, не дивляться ясно (А. Головко); Триста різних сортів [винограду] було в нього в колекції і з-поміж них - "чорна брила", дуже рідкісний сорт, що його тільки вводили та все з ним ховались, оберігали... (О. Гончар); Заховуючи зрадливі сльози, що наверталися їй на очі, вона ступила до кухні (Г. Коцюба); Кажуть, люди жили табунами.. Говорили, що знали і вміли, Не таїли своїх думок (В. Симоненко); Очима поводить [Ковбанівна] - наче душу з тебе виймає: все б їй розказав, не потаїв би й гріха перед нею (П. Куліш); Вже ж тепер він, не таючись, сказав, що у нього щось є на думці (Г. Квітка-Основ’яненко); Не було в мене нічого такого, з чим би я затаїлася перед своєю Мартою (Панас Мирний); [Конон:] В наших товариських умовах сказано ясно:.. нічого не втаювати, щирість і одвертість - наш принцип! (М. Кропивницький); - Так,- бадьорим тоном промовив приятель, певно, намагаючись притаїти своє хвилювання (О. Досвітній); Кожний раз їй здавалось, немов панни укривають або зміняють розмову, як вона увійде (Леся Українка); Він все повертає на жарти, про що не спитай, і одбріхується, й прикриває правду, наче якоюсь мрякою з жартів (І. Нечуй-Левицький); У Михайла знову проривається сміх, він маскує сміх кашлем (Ю. Яновський); Вона крилася з тим добром від усіх і рада була, що ніхто її не чіпає (Панас Мирний); І пішов, Мене лишивши в почуттю гіркому, що скриває щось там він, Чого не важиться сказать нікому (І. Франко); Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (прислів’я); Він завжди цінив Павлюка. Але тепер, аналізуючи свої підозри, він щораз більше схилявся до думки, що той замовчує якусь таємницю (М. Трублаїні); Він не хотів сваритися, але він не мав права змовчувати те, що підказувало йому сумління (Д. Бедзик); Михайлина промовчала про те, що Наталя втекла з дому, навіть не пообідавши, що її книжки самотньо лежать на покуті (Ю. Збанацький); А ще він, Клим,- звісно, простак та дурень: не то, щоб примовчати та схитрувати, як то вміють інші люди,- взяв та так зразу й ляпнув (С. Васильченко); [Жураківський:] Тут уже справу затерти не можна було, і вона пішла до слідчого (С. Васильченко); Просив, молив [Олексій], щоб вона виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти його так захищаєш? - Бо я справедливість люблю.. - А хіба справедливість у тому, щоб покривати запроданця? (Є. Гуцало).
ТАЇ́ТИСЯ (бути непомітним, не виявлятися зовні, існувати в прихованому вигляді), КРИ́ТИСЯ, ПРИХО́ВУВАТИСЯ, ХОВА́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. - Док.: затаї́тися, прихова́тися, зачаї́тися. Яка могутня сила таїться в слові, мовленому крізь біль душі (Вас. Шевчук); На Романенка з безмежним довір’ям дивилися широко відкриті очі, в глибинах яких крилися важкі, невиплакані сльози (С. Журахович); Знову повторюю: перекладів без жертв не буває. "Точно"! За цим словом приховується небезпека буквальності, або, як кажуть у нас, буквалізму (М. Рильський); Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (І. Нечуй-Левицький); Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С. Тудор).
ХОВА́ТИщо, кого (поміщати що-небудь у таємному місці, надавати комусь таємний притулок), ЗАХО́ВУВАТИрідше; ПРИХО́ВУВАТИ (перев. предмети); ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИрідше, СХОРОНЯ́ТИ, УКРИВА́ТИ, СКРИВА́ТИрозм.,ХОРОНИ́ТИрозм. (протягом якогось часу); ХОВА́ТИСЯз чим (класти щось так, щоб інші не знайшли). - Док.: схова́ти, захова́ти, прихова́ти, перехова́ти, ви́ховати, схорони́ти, укри́ти, скри́ти, захорони́ти. Сестра зжалилась, вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); [Віганд (розлютивсь):] А ти краще від поліції знаєш, котрий ткач злодій, та по скільки починків вовни щотижня приховує (Леся Українка); Його мати, вдовиця, славна була з того, що сидячи зовсім на одшибі, в хатинці під лісом, уміла дуже зручно переховувати товаришів свого сина в критичну хвилину (Г. Хоткевич); Моя матінко..!Де тебе виховати з зими да на літечко? (Ганна Барвінок); Тихо-тихо. Тільки булькає десь перепел, немов поливає пшениці, що дали йому прибуток і схоронили гніздо із його перепілкою та перепелятами (О. Сизоненко); В гущині непроглядній, в западині скель прямовисних Судна свої укриває [Еней] (переклад М. Зерова); Всі кинулись до своїх хат аби хоронити своє добро в ліси (І. Франко); - Іди, іди, мій сину. Ліс тебе більше захоронить, як я (А. Турчинська); У хвилини просвітлення Черниш потай узяв її [гранату].. і заховав під себе. Він ховався з нею, як злодій, щоб не побачив Блаженко (О. Гончар).
ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯрідше,КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯрозм.,ПРИХО́ВУВАТИСЯрозм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. (перев. зберігаючи непорушність, тишу); ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, ВИХО́ВУВАТИСЯрозм. (протягом тривалого часу або в різних місцях); ЗАБИВА́ТИСЯ (перев. залазячи кудись). - Док.: схова́тися, захова́тися, скри́тися, схорони́тися, приховатися, укри́тися, затаї́тися, потаї́тися, зачаї́тися, перехова́тися, ви́ховатися, заби́тися. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості і пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський); [Печариця (сам):] Хе-хе-хе! Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... І не далеко, і не видно, і все чути (Панас Мирний); Після того бою.. старий Мороз із сином По комишах крився (П. Куліш); Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (М. Зеров); - Нехай веде нас на те місце, де схоронилися Ворони (І. Франко); Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак); З концтабору хлопцеві якось пощастило вислизнути (І. Волошин); Вони злодійкувато прищухли, затаїлись у виноградних кущах за зоною табору (О. Гончар); Під стріхами, в гіллі, в траві таяться птиці (переклад М. Рильського); Підійшов [Фарлаф] якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Ю. Опільський); Три дні Іванко переховувався в лісі за оселищем (А. Хижняк); - Давай тікати. Якщо виховаємося одну ніч - Довбуш піде собі в свої гори й небезпека мине (Г. Хоткевич); Юрко забивається аж під курні вінки цибулі в кутку на жердці (П. Козланюк).

Словник фразеологізмів

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й). 1. Ставати невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей,— по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний).

2. Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник).

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й). 1. Ставати невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей,— по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний).

2. Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник).

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х). Уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар); Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися за чужі́ спи́ни (за чужу́ спи́ну). Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього [Хому] оком Латочка (Григорій Тютюнник); Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар). хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чиї (чию). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк); — Батура допустив аварію,— сказав Анісімов.— Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович). хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини.— Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою [образою] крайній (Панас Мирний).

хова́тися / схова́тися в кущі́ (по куща́х). Уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (О. Гончар); Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу.., а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник, вирішив сховатися в кущі (М. Ю. Тарновський).

Словник відмінків

Інфінітив хова́тися, хова́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хова́ймося, хова́ймось
2 особа хова́йся, хова́йсь хова́йтеся, хова́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хова́тимуся, хова́тимусь хова́тимемося, хова́тимемось, хова́тимемся
2 особа хова́тимешся хова́тиметеся, хова́тиметесь
3 особа хова́тиметься хова́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хова́юся, хова́юсь хова́ємося, хова́ємось, хова́ємся
2 особа хова́єшся хова́єтеся, хова́єтесь
3 особа хова́ється хова́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хова́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хова́вся, хова́всь хова́лися, хова́лись
жін. р. хова́лася, хова́лась
сер. р. хова́лося, хова́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хова́вшись