-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хню́питися, хню́питись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хню́пмося, хню́пмось
2 особа хню́пся хню́птеся, хню́птесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хню́питимуся, хню́питимусь хню́питимемося, хню́питимемось, хню́питимемся
2 особа хню́питимешся хню́питиметеся, хню́питиметесь
3 особа хню́питиметься хню́питимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хню́плюся, хню́плюсь хню́пимося, хню́пимось, хню́пимся
2 особа хню́пишся хню́питеся, хню́питесь
3 особа хню́питься хню́пляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хню́плячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хню́пився, хню́пивсь хню́пилися, хню́пились
жін. р. хню́пилася, хню́пилась
сер. р. хню́пилося, хню́пилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хню́пившись

Словник синонімів

ПОХНЮ́ПИТИСЯрозм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯрозм.,УХНЮ́ПИТИСЯдіал. - Недок.: хню́питися, похню́плюватисярідшепону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ’яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).