-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хмільни́й хмільна́ хмільне́ хмільні́
родовий хмільно́го хмільно́ї хмільно́го хмільни́х
давальний хмільно́му хмільні́й хмільно́му хмільни́м
знахідний хмільни́й, хмільно́го хмільну́ хмільне́ хмільні́, хмільни́х
орудний хмільни́м хмільно́ю хмільни́м хмільни́ми
місцевий на/у хмільно́му, хмільні́м на/у хмільні́й на/у хмільно́му, хмільні́м на/у хмільни́х

Словник синонімів

ЗБУ́ДЖЕНИЙприкм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙпідсил.,НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙпідсил.,ОП’ЯНІ́ЛИЙвід чого,підсил.,СП’ЯНІ́ЛИЙвід чого,підсил.,П’Я́НИЙвід чого,підсил.,ХМІЛЬНИ́Йвід чого,підсил.; РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУ́РКАНИЙрозм.,ПОРУ́ШЕНИЙдіал. (перев. про натовп і т. ін.). - Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею!.. Черниш замовк, збуджений, розпалений (О. Гончар); 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); Благеньке плаття.. не могло захистити дівчину від холоду, але, розгарячена і збуджена, вона його не почувала (С. Добровольський); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський); - А, ти вже тут! Що ж - не вдалось утекти? - вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха (А. Головко); Дзеленчав дзвоник, але розбурханий натовп не вщухав. У повітрі підводились кулаки, злобно блискали очі (А. Шиян); Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський). - Пор. 1. безтя́мний, занепоко́єний.
П’Я́НИЙ (який перебуває у стані сп’яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП’ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙрозм.,ПІДХМЕ́ЛЕНИЙрозм.,НАЛИ́ГАНИЙвульг. (який дійшов до стану сп’яніння). П’яний Потоцький посварився на неї пальцем і заточився (І. Нечуй-Левицький); - Та годі, дочко, годі! Хіба ж ти не бачиш, що він нетверезий? - обізвалась мати (І. Нечуй-Левицький); - Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться... (Ф. Бурлака); Мені, добре захмеленому, здавалося, що лежу на верхніх нарах у бараку (Р. Іваничук); Захмеліла Жозефіна, не чекаючи чергового тосту, налила собі в чарку горілки (А. Хижняк); На порозі хати виріс підпилий Левко (І. Драч); А в іншім кутку підпитий опасистий пан Ястшембський, староста козинський, ладився показати старопольську штуку (Г. Хоткевич); Поснулі, розкинуті постаті сп’янілих погромників тулилися скрізь серед цього розгардіяшу і руїн (Ю. Смолич); Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий (М. Коцюбинський); - Я гадаю так: випив, то й помовч, ..не смій співать налиганий (О. Ільченко).
П’ЯНКИ́Й (про напій - який приводить у стан сп’яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П’Я́НИЙ, П’ЯНЛИ́ВИЙрідше,П’ЯНЮ́ЧИЙрідше.Перед нами ситі страви й запашне вино п’янке (М. Терещенко); Прозора шклянка кришталева, Вино, червоне і хмільне... (М. Рильський); Ще по панських дворах вони позвикали в горілці киснути, її п’яним хмелем підсолоджувати своє гірке життя (Панас Мирний); - Закупаю весь мед, бо добрий вельми і п’янливий (П. Загребельний).
П’ЯНКИ́Й (про запахи, рослини і т. ін. - який викликає стан, схожий на сп’яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П’ЯНЛИ́ВИЙ, П’ЯНЮ́ЧИЙ, П’Я́НИЙ, ЗАДУ́РЛИВИЙ, МЛО́СНИЙ, ЧАДНИ́Й, НАРКОТИ́ЧНИЙ. П’янкі випари конвалії, дикої м’яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що паморочив голову (С. Добровольський); Зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); З лісів повіяли п’янливі пахощі (В. Кучер); І я вже чую шелест хвої, П’янючі запахи сосни (І. Нехода); Жарко дихає материнка, п’яним духом дише деревій (С. Васильченко); В яру світили світляки, слалися задурливі пахощі бузини (К. Гордієнко); Цвіт пахучої липи повіяв млосним духом (В. Кучер); Із степу долинав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаної із чадним запахом торішніх полинів (Григорій Тютюнник).