-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хмели́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хмелі́мо, хмелі́м
2 особа хмели́ хмелі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хмели́тиму хмели́тимемо, хмели́тимем
2 особа хмели́тимеш хмели́тимете
3 особа хмели́тиме хмели́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хмелю́ хмелимо́, хмели́м
2 особа хмели́ш хмелите́
3 особа хмели́ть хмеля́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хмелячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хмели́в хмели́ли
жін. р. хмели́ла
сер. р. хмели́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хмели́вши

Словник синонімів

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИпідсил.,РОЗПА́ЛЮВАТИпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИпідсил.,РОЗБУ́РХУВАТИпідсил.,ЗАРЯДЖА́ТИпідсил.,ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИпідсил.,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИпідсил.,П’ЯНИ́ТИпідсил.,ОП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ОП’Я́НЮВАТИпідсил. рідше,СП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ХМЕЛИ́ТИпідсил.,ПІДІГРІВА́ТИрозм.,РОЗЖЕ́ВРЮВАТИрозм.,РОЗЖА́РЮВАТИпідсил.розм.,ОБУДЖА́ТИ[ОБУЖА́ТИ]заст. - Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп’яни́ти, сп’яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує [гуцул] це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п’янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); - Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. - чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); - Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). - Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.
П’ЯНИ́ТИ (приводити у стан сп’яніння), СП’ЯНЯ́ТИ[СП’Я́НЮВАТИ], ОП’ЯНЯ́ТИ[ОП’Я́НЮВАТИ], ХМЕЛИ́ТИрозм. - Док.: сп’яни́ти, оп’яни́ти, захмели́ти. Міцне вино швидко п’янило (А. Шиян); Те вино його сп’янило враз (М. Рильський); Його й погане пиво оп’янило (Словник Б. Грінченка); Щоби мрій йому навіять і приємно захмелити, Досить є для нього завше у міхах, глеках, у кінвах (переклад М. Лукаша).