-1-
іменник чоловічого роду
(cильний дощ; злива)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хлющ хлющі́
родовий хлюща́ хлющі́в
давальний хлющу́, хлюще́ві хлюща́м
знахідний хлющ хлющі́
орудний хлюще́м хлюща́ми
місцевий на/у хлющі́, хлющу́ на/у хлюща́х
кличний хлю́щу* хлющі́*

Словник синонімів

ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯрозм.,ХЛЯ́ПАВКАдіал.;ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ[ХЛЮ́ЩА], ЗАЛИ́ВАрозм.,ЛИ́ВЕНЬрозм.,ПРО́ЛИВЕНЬрозм. (сильний); ХВИ́ЩАрозм. (сильний холодний); ПЛО́ВАдіал. (з бурею). Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте (М. Рильський); Брели [переселенці] примарами - вдень, вночі, в дощовицю, заметіль (В. Бабляк); - Я вмру восени, в саму хляпавку (Лесь Мартович); Ще падають перші краплини дощу.., чути шум зливи, що невблаганно насувається на слободу (А. Шиян); Ідуть дощі - Густі хлющі, Почався листопад (П. Воронько); Липень почався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук); Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (І. Нечуй-Левицький); - Федоре! Іди ради Бога скоріше! - стоячи на ливні-дощі, кричить Уляна (Панас Мирний); Дощ як поросне..! Справжнісінький проливень (І. Вирган); А хвища не вгавала, і Янкович подумав, що у Бескидах завжди знайдуться вітер і вода (Є. Куртяк); Б’ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський). - Пор. мря́ка.

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) хлющ (хлю́ща). 1. Дуже мокрий, намоклий. І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (П. Панч); — Чоботи он приволік як хлющі. Завтра висохнуть, як взуватимешся? (Григорій Тютюнник); — Ой, набридли затяжні дощі. Земля вже їхню щедрість не приймає. Мовчать дерева, як хлющі — кущі. І жодна пташка пісню не співає (О. Білаш); Бурхнуло з неба, мов із бочки.. Троянці стали всі як хлюща (І. Котляревський); // зі сл. мо́крий, змо́кнути і под. Зовсім, повністю, наскрізь. Я мокрий як хлющ, але я радий цьому багатству води (М. Грушевський); Забрьохувався [втікач] в росі по самі вуха ранками і був мокрий як хлющ, але не зупинявся (І. Багряний); Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Ю. Збанацький); Мокра як хлюща сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський). на хлющ. [Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ (М. Кропивницький).

2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. Насінник приходив на службу п’яний як хлющ (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) хлющ (хлю́ща). 1. Дуже мокрий, намоклий. І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (П. Панч); — Чоботи он приволік як хлющі. Завтра висохнуть, як взуватимешся? (Григорій Тютюнник); — Ой, набридли затяжні дощі. Земля вже їхню щедрість не приймає. Мовчать дерева, як хлющі — кущі. І жодна пташка пісню не співає (О. Білаш); Бурхнуло з неба, мов із бочки.. Троянці стали всі як хлюща (І. Котляревський); // зі сл. мо́крий, змо́кнути і под. Зовсім, повністю, наскрізь. Я мокрий як хлющ, але я радий цьому багатству води (М. Грушевський); Забрьохувався [втікач] в росі по самі вуха ранками і був мокрий як хлющ, але не зупинявся (І. Багряний); Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Ю. Збанацький); Мокра як хлюща сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський). на хлющ. [Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ (М. Кропивницький).

2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. Насінник приходив на службу п’яний як хлющ (Ю. Збанацький).

як (мов, ні́би і т. ін.) хлющ (хлю́ща). 1. Дуже мокрий, намоклий. І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (П. Панч); — Чоботи он приволік як хлющі. Завтра висохнуть, як взуватимешся? (Григорій Тютюнник); — Ой, набридли затяжні дощі. Земля вже їхню щедрість не приймає. Мовчать дерева, як хлющі — кущі. І жодна пташка пісню не співає (О. Білаш); Бурхнуло з неба, мов із бочки.. Троянці стали всі як хлюща (І. Котляревський); // зі сл. мо́крий, змо́кнути і под. Зовсім, повністю, наскрізь. Я мокрий як хлющ, але я радий цьому багатству води (М. Грушевський); Забрьохувався [втікач] в росі по самі вуха ранками і був мокрий як хлющ, але не зупинявся (І. Багряний); Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Ю. Збанацький); Мокра як хлюща сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський). на хлющ. [Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ (М. Кропивницький).

2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. Насінник приходив на службу п’яний як хлющ (Ю. Збанацький).