-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хлюпоста́тися, хлюпоста́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хлюпощі́мося, хлюпощі́мось, хлюпощі́мся
2 особа хлюпощи́ся, хлюпощи́сь хлюпощі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хлюпоста́тимуся, хлюпоста́тимусь хлюпоста́тимемося, хлюпоста́тимемось, хлюпоста́тимемся
2 особа хлюпоста́тимешся хлюпоста́тиметеся, хлюпоста́тиметесь
3 особа хлюпоста́тиметься хлюпоста́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хлюпощу́ся, хлюпощу́сь хлюпо́щемося, хлюпо́щемось, хлюпо́щемся
2 особа хлюпо́щешся хлюпо́щетеся, хлюпо́щетесь
3 особа хлюпо́щеться хлюпо́щуться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хлюпощучи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хлюпоста́вся, хлюпоста́всь хлюпоста́лися, хлюпоста́лись
жін. р. хлюпоста́лася, хлюпоста́лась
сер. р. хлюпоста́лося, хлюпоста́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хлюпоста́вшись

Словник синонімів

ХЛЮ́ПАТИСЯ (обливати, оббризкувати себе або один одного водою; рухатися, бризкатися в воді, утворюючи плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИрідше,ПЛЕ́СКАТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИСЯ[ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЕСКОТА́ТИ[ПЛЕСКОТІ́ТИ]підсил.,ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮ́СКАТИ, ХЛЮПОТА́ТИСЯ[ХЛЮПОТІ́ТИСЯ]підсил.,ХЛЮПОСТА́ТИСЯпідсил. розм.,ПЛЮСКОТА́ТИСЯ[ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ]підсил.,ПЛЮСКОТА́ТИ[ПЛЮСКОТІ́ТИ]підсил.,ПОЛОСКА́ТИСЯрозм.,ХЛЮ́СКАТИСЯдіал. - Здорово ж тобі таланить, Миколо, - хлюпаючись біля умивальника, каже Брага-бульдозерист (О. Гончар); Знай хлюпа і плюска, Мов у калюжі гуска! (П. Гулак-Артемовський); Дельфіни плескались, збивали на чорній воді гейзери світла (Леся Українка); Вода, хоч купатись іще не можна було, тягла так до себе, що весь час плюскалися в ній руками (Ірина Вільде); Біля яру щось хлюпоталося у воді. - То, мабуть, баришні купаються, - каже Іван (Панас Мирний); Курбала довго вовтузився на кухні.., потім хлюпотівся у тазі з водою, пирскаючи ротом (О. Досвітній); Зняв [Отава] піжамну куртку, відкрутив кран, довго хлюпостався під холодним струменем води (П. Загребельний); Дощ лив густо, сильно.. Посеред вулиці хлопчики, високо закотивши довгі штанці, підстрибували. А поруч плюскоталися гуси (П. Автомонов); Та мої товариші за той час.. Сорочки та гачі поскидали І з веселим криком та сміхами Плюскотали вже у срібних хвилях (І. Франко); Вона [риба] плюскотіла, рябила поверхнею моря (М. Трублаїні); З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (С. Васильченко); Вони у воді хлюскались та били ногами (І. Франко). - Пор. 1. бо́втатися.