-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хлопі́йко хлопі́йки
родовий хлопі́йка хлопі́йків
давальний хлопі́йкові, хлопі́йку хлопі́йкам
знахідний хлопі́йка хлопі́йків
орудний хлопі́йком хлопі́йками
місцевий на/у хлопі́йкові, хлопі́йку на/у хлопі́йках
кличний хлопі́йку хлопі́йки

Словник синонімів

ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́Крозм.,ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОПЧИ́СЬКОрозм.,ХЛОП’Я́, ХЛОП’Я́Крозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм.,ПАЦА́Нфам.,ПАХО́ЛОКзаст.,ХЛОПА́Кдіал.,БА́ХУРдіал.; ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБ’Я́розм. (підліток, що стає парубком). - Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування - кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); - Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося - хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп’яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); - Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп’яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. - Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). - Пор. пі́дліток.
ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм., ПАРУБЧИ́НАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАРУБЧИ́СЬКОрозм.,ПА́РОБОКдіал.,ПАРУБІ́ЙКАдіал.,ПАРУБІКАдіал., ЛЕ́ГІНЬдіал.,ХЛОПА́Кдіал.,ШУГА́Йдіал.; ЖЕНИ́Хрозм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). [Елеазар (до хлопця - смутно):] До чого, молодче, ти се промовив? [Молодий хлопець:] Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); - Вже як ястав парубком, дід показував мені те місце [скарбу] (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); - Ну й даремно, - озвався шустрий, чорнявий хлопчина. - Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп’яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб’ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); - Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі - а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); - Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).