-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хлоп’я́к хлоп’яки́
родовий хлоп’яка́ хлоп’які́в
давальний хлоп’яко́ві, хлоп’яку́ хлоп’яка́м
знахідний хлоп’яка́ хлоп’які́в
орудний хлоп’яко́м хлоп’яка́ми
місцевий на/у хлоп’яко́ві, хлоп’яку́ на/у хлоп’яка́х
кличний хлоп’я́че хлоп’яки́

Словник синонімів

ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́Крозм.,ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОПЧИ́СЬКОрозм.,ХЛОП’Я́, ХЛОП’Я́Крозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм.,ПАЦА́Нфам.,ПАХО́ЛОКзаст.,ХЛОПА́Кдіал.,БА́ХУРдіал.; ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБ’Я́розм. (підліток, що стає парубком). - Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування - кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); - Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося - хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп’яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); - Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп’яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. - Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). - Пор. пі́дліток.