хлопцювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хлопцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хлопцю́ймо | |
| 2 особа | хлопцю́й | хлопцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хлопцюва́тиму | хлопцюва́тимемо, хлопцюва́тимем |
| 2 особа | хлопцюва́тимеш | хлопцюва́тимете |
| 3 особа | хлопцюва́тиме | хлопцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хлопцю́ю | хлопцю́ємо, хлопцю́єм |
| 2 особа | хлопцю́єш | хлопцю́єте |
| 3 особа | хлопцю́є | хлопцю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хлопцю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хлопцюва́в | хлопцюва́ли |
| жін. р. | хлопцюва́ла | |
| сер. р. | хлопцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хлопцюва́вши | ||