хлопотати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хлопота́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хлопочі́мо, хлопочі́м | |
2 особа | хлопочи́ | хлопочі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хлопота́тиму | хлопота́тимемо, хлопота́тимем |
2 особа | хлопота́тимеш | хлопота́тимете |
3 особа | хлопота́тиме | хлопота́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хлопочу́ | хлопоче́мо, хлопоче́м |
2 особа | хлопоче́ш | хлопоче́те |
3 особа | хлопоче́ | хлопочу́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
хлопочу́чи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | хлопота́в | хлопота́ли |
жін. р. | хлопота́ла | |
сер. р. | хлопота́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хлопота́вши |