хлопотати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хлопота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хлопочі́мо, хлопочі́м | |
| 2 особа | хлопочи́ | хлопочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хлопота́тиму | хлопота́тимемо, хлопота́тимем |
| 2 особа | хлопота́тимеш | хлопота́тимете |
| 3 особа | хлопота́тиме | хлопота́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хлопочу́ | хлопоче́мо, хлопоче́м |
| 2 особа | хлопоче́ш | хлопоче́те |
| 3 особа | хлопоче́ | хлопочу́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хлопочу́чи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хлопота́в | хлопота́ли |
| жін. р. | хлопота́ла | |
| сер. р. | хлопота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хлопота́вши | ||