ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИрозм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯрозм., ХИЛЬНУ́ТИрозм., ПІДПИ́ТИрозм., ХЛЕБНУ́ТИрозм., ХЛЕБОНУ́ТИпідсил. розм.,ВРІ́ЗАТИ[УРІ́ЗАТИ]фам., КЛЮ́КНУТИфам.Я помітив, що він випивши (Ю. Яновський); Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (М. Стельмах); Березін десь хильнув через край, поліз уночі купатися і втопився (Я. Гримайло); - Сидоре, я до тебе маю діло, - каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Панас Мирний); Дехто побував уже.. в шинку, дехто і геть-то хлебнув (Панас Мирний); - От клятий Барилка! І тут свого не пропустив. Таки напросився... Тепер він уріже! (В. Кучер); Усі були раді з такої вигадки; інші аж реготали: клюкнули вже зранку добре (П. Куліш).

СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ[ХЛЕПТА́ТИрідше] розм.,ХЛИСТА́ТИрозм. - Док.: сьорбну́ти, сьорбону́типідсил.хлебну́ти, хлебону́типідсил.хлепну́ти, хлисну́ти. Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку, обводячи інколи оком світлицю (М. Коцюбинський); За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (О. Досвітній).