хитромовний 1 значення

-1-
прикметник
[заст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хитромо́вний хитромо́вна хитромо́вне хитромо́вні
родовий хитромо́вного хитромо́вної хитромо́вного хитромо́вних
давальний хитромо́вному хитромо́вній хитромо́вному хитромо́вним
знахідний хитромо́вний, хитромо́вного хитромо́вну хитромо́вне хитромо́вні, хитромо́вних
орудний хитромо́вним хитромо́вною хитромо́вним хитромо́вними
місцевий на/у хитромо́вному, хитромо́внім на/у хитромо́вній на/у хитромо́вному, хитромо́внім на/у хитромо́вних

Словник синонімів

КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину - здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення - який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙрозм.,ПРОРЕЧИ́СТИЙзаст.,ВИМО́ВНИЙдіал., ШИРОКОМО́ВНИЙрідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙрозм. (який милує слух своїми словами); ПИШНОМО́ВНИЙ, ВИСОКОМО́ВНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст. (який добирає надмірно вишукані слова). Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); - Вила - невелике досягнення нашої РТС, - кинув Ярослав з-за гурта дівчат. - Хто це там речистий такий? - спідлоба націлився в його бік Чавун (І. Волошин); А був він на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних (П. Куліш); Солодкомовні зверни до владики суворого речі (М. Зеров); Людмила пишномовна. Замість того, щоб сказати одне слово "ледар", вона розказує про Данила: - Це пасивний індивідум, для якого активні поривання... (з журналу).
ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙкнижн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙзаст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); - Ніч-зоря... як це мило сказано! - захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він відусього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний [лист] трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). - Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.