ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙрідко,ХИБКИ́Йрозм.,ВИ́ГИНИСТИЙрозм.Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); - Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався [Сашко] з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).

НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо - який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙпідсил.;НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ[БЕЗВО́ЛЬНИЙ] (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм.,ХИТЛЯ́ВИЙрозм.,ПЛУ́ТАНИЙрозм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); - Гаразд, - рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, - так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка - це означало б скоритись недузі, - зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила [Тетяна] жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).

НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. - якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Йрідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Мандрую, кохана, в непевну дорогу, В тяжку невідомую путь (Олена Пчілка); Люба мамочко! ..стан моїх нервів все-таки ненадійний: одна безсонна ніч, невелика втома - і все йде шкереберть (Леся Українка); Як можна полюбити таку сумнівної вартості абстракцію, як "сила життя", того не можу собі уявити (І. Франко); Він збирався поговорити з Каргатом на досить слизьку тему (Ю. Шовкопляс); Невеселі святки були Грицькові того року. Не те, щоб він дуже жалів про Настю, неприємний був самий факт, що відкрив йому очі на хистке його становище (А. Головко). - Пор. 1. підозрі́лий.

НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Йрідше,ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙпідсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища (П. Тичина); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (П. Тичина); [Кассандра:] Він [Долон] такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри, до кітари він удався, до весняних пісень... (Леся Українка); [Явдоха:] І ви, діду, його недолюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий - і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний); Крізь відчинені двері голос Мирона: "..Ми повинні закликати до порядку.. Рипнюка, нам не потрібен такий безхребетний секретар..." (М. Зарудний). - Пор. 1. непості́йний.

I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм., ХИТЛЯ́ВИЙрозм., ВИХЛЯ́СТИЙрозм., ВИХЛЮВА́ТИЙдіал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Йтехн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); - Ну як? Сідай, - провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. - Пор. 1. нестійки́й.