-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хитки́й хитка́ хитке́ хиткі́
родовий хитко́го хитко́ї хитко́го хитки́х
давальний хитко́му хиткі́й хитко́му хитки́м
знахідний хитки́й, хитко́го хитку́ хитке́ хиткі́, хитки́х
орудний хитки́м хитко́ю хитки́м хитки́ми
місцевий на/у хитко́му, хиткі́м на/у хиткі́й на/у хитко́му, хиткі́м на/у хитки́х

Словник синонімів

ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙрідко,ХИБКИ́Йрозм.,ВИ́ГИНИСТИЙрозм.Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); - Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався [Сашко] з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).
НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо - який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙпідсил.;НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ[БЕЗВО́ЛЬНИЙ] (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм.,ХИТЛЯ́ВИЙрозм.,ПЛУ́ТАНИЙрозм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); - Гаразд, - рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, - так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка - це означало б скоритись недузі, - зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила [Тетяна] жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).
НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. - якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Йрідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Мандрую, кохана, в непевну дорогу, В тяжку невідомую путь (Олена Пчілка); Люба мамочко! ..стан моїх нервів все-таки ненадійний: одна безсонна ніч, невелика втома - і все йде шкереберть (Леся Українка); Як можна полюбити таку сумнівної вартості абстракцію, як "сила життя", того не можу собі уявити (І. Франко); Він збирався поговорити з Каргатом на досить слизьку тему (Ю. Шовкопляс); Невеселі святки були Грицькові того року. Не те, щоб він дуже жалів про Настю, неприємний був самий факт, що відкрив йому очі на хистке його становище (А. Головко). - Пор. 1. підозрі́лий.
НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Йрідше,ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙпідсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища (П. Тичина); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (П. Тичина); [Кассандра:] Він [Долон] такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри, до кітари він удався, до весняних пісень... (Леся Українка); [Явдоха:] І ви, діду, його недолюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий - і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний); Крізь відчинені двері голос Мирона: "..Ми повинні закликати до порядку.. Рипнюка, нам не потрібен такий безхребетний секретар..." (М. Зарудний). - Пор. 1. непості́йний.
I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм., ХИТЛЯ́ВИЙрозм., ВИХЛЯ́СТИЙрозм., ВИХЛЮВА́ТИЙдіал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Йтехн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); - Ну як? Сідай, - провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. - Пор. 1. нестійки́й.

Словник фразеологізмів

ступи́ти на хитку́ кла́дку. Почати себе поводити всупереч нормам моралі, закону. — Але вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хитку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький).