-1-
прикметник
(нестійкий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хистки́й хистка́ хистке́ хисткі́
родовий хистко́го хистко́ї хистко́го хистки́х
давальний хистко́му хисткі́й хистко́му хистки́м
знахідний хистки́й, хистко́го хистку́ хистке́ хисткі́, хистки́х
орудний хистки́м хистко́ю хистки́м хистки́ми
місцевий на/у хистко́му, хисткі́м на/у хисткі́й на/у хистко́му, хисткі́м на/у хистки́х

Словник синонімів

ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙрідко,ХИБКИ́Йрозм.,ВИ́ГИНИСТИЙрозм.Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); - Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався [Сашко] з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).
МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко); Хисткий вогонь, а найбільше чистий, незрадливий слух допомагають керманичам не збитися з течії (М. Стельмах); Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (І. Вирган).
НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ[РОЗПЛИ́ВЧАТИЙрідше], ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙрозм. (про зображення чого-небудь, колір, розпис і т. ін.); ТЬМЯ́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИМА́РНИЙ (який видніється ніби в сутінках, крізь туман і т. ін.). Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич); А поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська); Перехилившись через борт, Вася бачив темні розпливчасті контури бортів яхти (В. Собко); Земля під сонцем парувала, і обрій видавався тремтячим і хистким (О. Ільченко); Розмиті візерунки на фарфорі; Змазане зображення на фотознімку; Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (В. Козаченко); Присівши на пеньку, серед поляни, Я розглядав видовисько туманне (М. Рильський); Гарячими очима він ловив примарні постаті тих, що йшли попереду (Я. Гримайло).
НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо - який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙпідсил.;НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ[БЕЗВО́ЛЬНИЙ] (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм.,ХИТЛЯ́ВИЙрозм.,ПЛУ́ТАНИЙрозм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); - Гаразд, - рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, - так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка - це означало б скоритись недузі, - зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила [Тетяна] жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).
НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. - якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Йрідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Мандрую, кохана, в непевну дорогу, В тяжку невідомую путь (Олена Пчілка); Люба мамочко! ..стан моїх нервів все-таки ненадійний: одна безсонна ніч, невелика втома - і все йде шкереберть (Леся Українка); Як можна полюбити таку сумнівної вартості абстракцію, як "сила життя", того не можу собі уявити (І. Франко); Він збирався поговорити з Каргатом на досить слизьку тему (Ю. Шовкопляс); Невеселі святки були Грицькові того року. Не те, щоб він дуже жалів про Настю, неприємний був самий факт, що відкрив йому очі на хистке його становище (А. Головко). - Пор. 1. підозрі́лий.
НЕСТІЙКИ́Й (про предмет - позбавлений стійкості: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким-, чим-небудь), НЕТРИВКИ́Й. Нестійкі опори; Нестійкий настил; Лізти по нестійкому стовпу було небезпечно; Виходять [рибалки] за двері нетривких своїх хатин, котрі тремтять на морському березі (Ю. Яновський). - Пор. I. 1. хистки́й.
НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Йрідше,ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙпідсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища (П. Тичина); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (П. Тичина); [Кассандра:] Він [Долон] такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри, до кітари він удався, до весняних пісень... (Леся Українка); [Явдоха:] І ви, діду, його недолюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий - і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний); Крізь відчинені двері голос Мирона: "..Ми повинні закликати до порядку.. Рипнюка, нам не потрібен такий безхребетний секретар..." (М. Зарудний). - Пор. 1. непості́йний.
СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙрідше,НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙрідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙпідсил.,НАПІВМЕ́РТВИЙпідсил.,ПЛОХИ́Йрозм.,ПЛОХЕ́НЬКИЙрозм.,ХИСТКИ́Йрозм.,ХЛИПКИ́Йрозм.,У́ТЛИЙ[ВУ́ТЛИЙ]розм.,ДО́ХЛИЙпідсил. фам.,БЕЗДУ́ЖНИЙдіал.,НЕЗДУ́ЖНИЙдіал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров’я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії [Вишневецького] Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров’я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); - Слово правди.. - то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив - велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); - Що ж це буде, Савко?- спитав він у розпачі. - Невже ми такі малосильні?Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); - Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів’я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). - Пор. ви́снажений.
I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм., ХИТЛЯ́ВИЙрозм., ВИХЛЯ́СТИЙрозм., ВИХЛЮВА́ТИЙдіал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Йтехн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); - Ну як? Сідай, - провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. - Пор. 1. нестійки́й.
-2-
прикметник
(який має хист) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хистки́й хистка́ хистке́ хисткі́
родовий хистко́го хистко́ї хистко́го хистки́х
давальний хистко́му хисткі́й хистко́му хистки́м
знахідний хистки́й, хистко́го хистку́ хистке́ хисткі́, хистки́х
орудний хистки́м хистко́ю хистки́м хистки́ми
місцевий на/у хистко́му, хисткі́м на/у хисткі́й на/у хистко́му, хисткі́м на/у хистки́х

Словник синонімів

ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙрідко,ХИБКИ́Йрозм.,ВИ́ГИНИСТИЙрозм.Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); - Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався [Сашко] з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).
МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко); Хисткий вогонь, а найбільше чистий, незрадливий слух допомагають керманичам не збитися з течії (М. Стельмах); Поміж вантажних суден обережно Просковзують стрункі ряхтливі яхти (І. Вирган).
НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ[РОЗПЛИ́ВЧАТИЙрідше], ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙрозм. (про зображення чого-небудь, колір, розпис і т. ін.); ТЬМЯ́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИМА́РНИЙ (який видніється ніби в сутінках, крізь туман і т. ін.). Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич); А поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська); Перехилившись через борт, Вася бачив темні розпливчасті контури бортів яхти (В. Собко); Земля під сонцем парувала, і обрій видавався тремтячим і хистким (О. Ільченко); Розмиті візерунки на фарфорі; Змазане зображення на фотознімку; Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (В. Козаченко); Присівши на пеньку, серед поляни, Я розглядав видовисько туманне (М. Рильський); Гарячими очима він ловив примарні постаті тих, що йшли попереду (Я. Гримайло).
НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо - який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙпідсил.;НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ[БЕЗВО́ЛЬНИЙ] (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм.,ХИТЛЯ́ВИЙрозм.,ПЛУ́ТАНИЙрозм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); - Гаразд, - рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, - так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка - це означало б скоритись недузі, - зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила [Тетяна] жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).
НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. - якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Йрідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Мандрую, кохана, в непевну дорогу, В тяжку невідомую путь (Олена Пчілка); Люба мамочко! ..стан моїх нервів все-таки ненадійний: одна безсонна ніч, невелика втома - і все йде шкереберть (Леся Українка); Як можна полюбити таку сумнівної вартості абстракцію, як "сила життя", того не можу собі уявити (І. Франко); Він збирався поговорити з Каргатом на досить слизьку тему (Ю. Шовкопляс); Невеселі святки були Грицькові того року. Не те, щоб він дуже жалів про Настю, неприємний був самий факт, що відкрив йому очі на хистке його становище (А. Головко). - Пор. 1. підозрі́лий.
НЕСТІЙКИ́Й (про предмет - позбавлений стійкості: який падає, хитається, гойдається, коливається під ким-, чим-небудь), НЕТРИВКИ́Й. Нестійкі опори; Нестійкий настил; Лізти по нестійкому стовпу було небезпечно; Виходять [рибалки] за двері нетривких своїх хатин, котрі тремтять на морському березі (Ю. Яновський). - Пор. I. 1. хистки́й.
НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Йрідше,ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙпідсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах). Ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища (П. Тичина); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (П. Тичина); [Кассандра:] Він [Долон] такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри, до кітари він удався, до весняних пісень... (Леся Українка); [Явдоха:] І ви, діду, його недолюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий - і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний); Крізь відчинені двері голос Мирона: "..Ми повинні закликати до порядку.. Рипнюка, нам не потрібен такий безхребетний секретар..." (М. Зарудний). - Пор. 1. непості́йний.
СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙрідше,НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙрідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙрідше,КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙпідсил.,НАПІВМЕ́РТВИЙпідсил.,ПЛОХИ́Йрозм.,ПЛОХЕ́НЬКИЙрозм.,ХИСТКИ́Йрозм.,ХЛИПКИ́Йрозм.,У́ТЛИЙ[ВУ́ТЛИЙ]розм.,ДО́ХЛИЙпідсил. фам.,БЕЗДУ́ЖНИЙдіал.,НЕЗДУ́ЖНИЙдіал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров’я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії [Вишневецького] Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров’я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); - Слово правди.. - то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив - велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); - Що ж це буде, Савко?- спитав він у розпачі. - Невже ми такі малосильні?Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); - Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів’я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); [Кассандра:] Він такий хисткий, він молоденький, ніжний - не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в’яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). - Пор. ви́снажений.
I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙрозм., ХИТЛЯ́ВИЙрозм., ВИХЛЯ́СТИЙрозм., ВИХЛЮВА́ТИЙдіал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Йтехн. (який має здатність хитатися). На хисткому човнику, схованому в осоці, вже надвечір Василько виїхав на річку (Ю. Збанацький); Я сіла на хисткий ослін (М. Чабанівський); Прогрюкотівши по хиткому дерев’яному мосту через Урал, тарантас виповз на пагорок (З. Тулуб); Хто одважиться в північ на море Своє хибке човенце зіпхнути? (Леся Українка); Шуміла осінь, наче злива, летіли журавлі в ірій, коли ступив у кліть хитливу я вперше в юності моїй (В. Сосюра); Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); - Ну як? Сідай, - провадив приятель, беручи Огея за плечі, усаджуючи в розхитане крісло (О. Досвітній); Хитний конвеєр. - Пор. 1. нестійки́й.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хистки́й хистка́ хистке́ хисткі́
родовий хистко́го хистко́ї хистко́го хистки́х
давальний хистко́му хисткі́й хистко́му хистки́м
знахідний хистки́й, хистко́го хистку́ хистке́ хисткі́, хистки́х
орудний хистки́м хистко́ю хистки́м хистки́ми
місцевий на/у хистко́му, хисткі́м на/у хисткі́й на/у хистко́му, хисткі́м на/у хистки́х

Словник синонімів

ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙрідше, УДА́ТНИЙ[ВДА́ТНИЙ], ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙрозм.,КЕБЕ́ТНИЙрозм.,СПОСІ́БНИЙ[СПОСО́БНИЙ]розм.,СТЕ́ПНИЙрозм.,ЗДА́НИЙдіал.,ХИСТКИ́Йдіал.,ДОТЕ́ПНИЙрідко, УДА́ЛИЙрідко, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ]рідко.Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати (З. Тулуб); Надзвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському й по-німецькому (М. Коцюбинський); Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Дуже кебетлива дитина (Словник Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); - Не буде екзаменів.. Я була виготовила одну групу спосібніших хлопців, та діло стало за Законом Божим (Леся Українка); - Старша дочка ваша і гарна, й добра, і до всього степна, хазяйновита (І. Нечуй-Левицький); - Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина, на диво здана! - каже дід, всміхаючись (Марко Вовчок); - Донька моя, Вікторія, змалечку до шиття хистка (В. Логвиненко); - Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? (казка); Він до всього вданий (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. таланови́тий.