-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хи́рі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хи́рі́ймо
2 особа хи́рі́й хи́рі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хи́рі́тиму хи́рі́тимемо, хи́рі́тимем
2 особа хи́рі́тимеш хи́рі́тимете
3 особа хи́рі́тиме хи́рі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хи́рі́ю хи́рі́ємо, хи́рі́єм
2 особа хи́рі́єш хи́рі́єте
3 особа хи́рі́є хи́рі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хи́рі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хи́рі́в хи́рі́ли
жін. р. хи́рі́ла
сер. р. хи́рі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хи́рі́вши

Словник синонімів

ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ[ВПАДА́ТИ]рідко,МАРЧІ́ТИдіал.;ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИпідсил.,РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). - Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили [селяни], як підупадає їхгосподарство, розвалюються хати (З. Тулуб); [Горлов:] Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).
СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИрідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИрідше, ЧУ́ЧВЕРІТИрозм.,ПЛЮГА́ВІТИзневажл. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, збезси́літи, обезсиліти, підупа́сти, перевести́ся, зда́ти, зани́діти, зни́діти, зни́кнути[зникти], пони́кнути, захи́ріти, ослабі́ти. Явдоха почувала, що слабне (О. Донченко); Раніше молодиця народжувала, поки на тих дітей геть уся переводилась (Є. Гуцало); Невжеж він має сам своєю особою та нидіти з жури? (Лесь Мартович); В міру того, як дух кріпшав, його тіло никло й никло (А. Крушельницький); - Кожній культурній людині добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Ю. Смолич); Наталка поникла, втративши на мить всю силу (О. Довженко). - Пор. 1. висна́жуватися.
ХВОРІ́ТИна що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ[ХОРУВА́ТИдіал.], БОЛІ́ТИрозм., ГИБІТИдіал.; СТРАЖДА́ТИна що, чим (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯрозм. (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯрозм., КВОЛІ́ТИрозм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи). Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало); Він тоді нездужав, але на зустріч з нами все-таки прийшов (А. Шиян); - Яке здоров’я?.. - одказував він стиха та зглуха. Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок); [Гарасим:] Що ж ти, недугував на очі, чи що? [Кобзар:] Недугував (Панас Мирний); Пріська й каже: - Не так він недужав, щоб йому животіти (Г. Квітка-Основ’яненко); Пошесть пішла по всіх казармах. Люди не переставали слабіть і вмирати (І. Нечуй-Левицький); Яків усе хорів (Марко Вовчок); По морі ми плили без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко); Янас занедужав. Він і раніше хорував, але ходив, а ось від того часу, як вночі заливала його кров, він вже не підводився з ліжка (Мирослав Ірчан); Більшість старих китів страждають атеросклерозом (з газети); У коваля жінка розбита паралічем лежить от уже більше року (А. Головко); - А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний); Вона була вже не молода.. - очі вже недомагали (Н. Кобринська); З місяць у лікарні пролежав [дід] та й тепер кволиться (Б. Грінченко); - Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний); Здоров’я своє звела, хирію (Ганна Барвінок); Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (О. Стороженко); Чевріє дитина (Словник Б. Грінченка). - Пор. незду́жатися.