-1-
іменник жіночого роду
(хвороба) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хи́ря хи́рі
родовий хи́рі хир
давальний хи́рі хи́рям
знахідний хи́рю хи́рі
орудний хи́рею хи́рями
місцевий на/у хи́рі на/у хи́рях
кличний хи́ре* хи́рі*

Словник синонімів

ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА[НЕДУ́Грідше], ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В’Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧрозм., НЕ́МОЩІрозм., БО́ЛІСТЬрозм., БО́ЛЕЩІзаст., СЛАБО́ТАрідше, ХОРО́БАдіал., ХИ́РЯдіал.; ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров’я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).
-2-
іменник жіночого роду, істота
(про людину) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хи́ря хи́рі
родовий хи́рі хир
давальний хи́рі хи́рям
знахідний хи́рю хи́рі
орудний хи́рею хи́рями
місцевий на/у хи́рі на/у хи́рях
кличний хи́ре* хи́рі*

Словник синонімів

ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА[НЕДУ́Грідше], ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В’Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧрозм., НЕ́МОЩІрозм., БО́ЛІСТЬрозм., БО́ЛЕЩІзаст., СЛАБО́ТАрідше, ХОРО́БАдіал., ХИ́РЯдіал.; ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров’я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хи́ря хи́рі
родовий хи́рі хи́рей
давальний хи́рі хи́рям
знахідний хи́рю хи́рей
орудний хи́рею хи́рями
місцевий на/у хи́рі на/у хи́рях
кличний хи́ре хи́рі