-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хирля́к хирляки́
родовий хирляка́ хирлякі́в
давальний хирляко́ві, хирляку́ хирляка́м
знахідний хирляка́ хирлякі́в
орудний хирляко́м хирляка́ми
місцевий на/у хирляко́ві, хирляку́ на/у хирляка́х
кличний хирля́че хирляки́

Словник синонімів

СЛАБА́Крозм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́Крозм.,ХИРЛЯ́Крозм.,ЗДОХЛЯ́Кзневажл.,ЗДОХЛЯ́ТИНА[ДОХЛЯ́ТИНА]зневажл.,ЗДОХЛЯ́КАзневажл.; МИ́РШАВЕЦЬрозм.,ПЛЮГА́ВЕЦЬзневажл.,ПЛЮГА́Шзневажл.,ВИ́ШКВАРОКзневажл.,ВИ́ШКВАРКАзневажл. (слабкий фізично і непоказний, неприємний зовнішнім виглядом). Здалеку Рубін здавався йому слабаком (І. Сенченко); Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився [Степан] в хирляка, що ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Єдиний син од Анни Ілля теж ріс, як і мати, слабосилий і нікчемний. Серед рум’яних боярчат виглядів якимсь здохляком (П. Загребельний); - О, знов приволік здохлятини, - гаркнула товста жінка, глянувши на хлопця (А. Головко).