-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний химе́рний химе́рна химе́рне химе́рні
родовий химе́рного химе́рної химе́рного химе́рних
давальний химе́рному химе́рній химе́рному химе́рним
знахідний химе́рний, химе́рного химе́рну химе́рне химе́рні, химе́рних
орудний химе́рним химе́рною химе́рним химе́рними
місцевий на/у химе́рному, химе́рнім на/у химе́рній на/у химе́рному, химе́рнім на/у химе́рних

Словник синонімів

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙрідко,МОРО́ЧЛИВИЙрозм.,ПРИМХУВА́ТИЙзах.;ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. - якому важко догодити); ЗАБА́ГЛИВИЙ (який має багато забаганок); БА́ЛУВАНИЙ (розбещений, із примхами). Була собі Галя,.. І багата, і вродлива, Тільки дуже вередлива (Л. Глібов); Андрій ріс балуваним і примхливим хлопчиськом (Д. Ткач); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); [Клавочка:] Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна... Яке комизливе цвіркуня (І. Кочерга); Досягнувши свого, химерна дівчина втрачала спортивний інтерес до упокорення об’єкта (Ірина Вільде); Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м’яса, тепер знову їсть (переклад М. Лукаша); - Сину мій, сину, - каже [Орлиха], - не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); - Ще не знаєте ви, що вселилася родичка до нас? Така вже ..морочлива - крий боже! (Марко Вовчок); - У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич); Хто храми.. Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, - А я.. Хатинку виліпив (М. Рильський); Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Леся Українка). - Пор. 1. примхли́вий.
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙрозм.,ДИВО́ЧНИЙрозм.,ДИВОГЛЯ́ДНИЙдіал.;ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального);ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину);ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище - Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася [Марія], дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був [капелюх] трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа - все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних - коли не сказати більше - обставинах (Ю. Смолич); Люблять [магнати] вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); - Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості - простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича - колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). - Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.
НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙрідше,НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙрідше;НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися);НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ[НЕЖИТТЬОВИ́Йрідше], ФАНТАСТИ́ЧНИЙпідсил.,УТОПІ́ЧНИЙпідсил.,ХИМЕ́РНИЙпідсил. (який не може бути здійснений через відсутність реальних підстав). - Сміливість молодого князя достойна тільки похвали. Та наміри його надто вже сміливі і.. нездійсненні (Д. Міщенко); О мрії юні, нездійснимі! (В. Сосюра); [Женя:] Я п’яна була! Коханням упилася та незбутніми думками і охмеліла!.. (М. Кропивницький); Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (М. Коцюбинський); Шахай.. спав тихо, наче й не спав зовсім. Снів фантастичних і нереальних він не знав (Ю. Яновський); Нежиттєві плани; - Я плакала в подушку, мріяла про фантастичні зустрічі з ним... (О. Донченко); Справді, єдиній дочці такого батька.. даремно було б доводити, що її "принципи" утопічні і не годяться в наші обставини (Леся Українка); Очі в парубка світилися вогниками химерних надій (І. Цюпа). - Пор. 2. недосту́пний.
НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙпідсил.,ТЕ́МНИЙпідсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь - у якому важко розібратися); НЕЗ’ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙрідше,НЕДОВІДО́МИЙрозм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙперев. для кого,НЕДОСЯ́ЖНИЙперев. для кого,ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙкнижн.,НЕСПОВІДИ́МИЙзаст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙрозм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо - який важко сприйняти); НЕЗ’ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше,НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез’ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з’явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); - Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); - Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); [Чернець:] Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез’ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). - Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.
ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують - це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); - Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); [Маруся:] Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). - Пор. 1. нереа́льний.
ПРИМХЛИ́ВИЙ (якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити), ВИБА́ГЛИВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЗАБА́ГЛИВИЙрозм.,ВИТВО́РНИЙдіал.,ВИМИСЛИВИЙдіал.,ПРИМХУВА́ТИЙ діал.Вдалася [дівчина] така примхлива, вередлива та перебірлива, що й те їй не так, і се не так, і все їй недогода (переклад М. Лукаша); - Може, трохи тіснувато, та ви не турбуйтеся. Я перекочую до канцелярії. - Дуже дякую. Я не вибаглива (І. Ле); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); Ольга була тоді тендітна, але горда, химерна дівчина (О. Копиленко); - Не бери тієї багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); - У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич). - Пор. 1. вередли́вий.