-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хиля́тися, хиля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хиля́ймося, хиля́ймось
2 особа хиля́йся, хиля́йсь хиля́йтеся, хиля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хиля́тимуся, хиля́тимусь хиля́тимемося, хиля́тимемось, хиля́тимемся
2 особа хиля́тимешся хиля́тиметеся, хиля́тиметесь
3 особа хиля́тиметься хиля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хиля́юся, хиля́юсь хиля́ємося, хиля́ємось, хиля́ємся
2 особа хиля́єшся хиля́єтеся, хиля́єтесь
3 особа хиля́ється хиля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хиля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хиля́вся, хиля́всь хиля́лися, хиля́лись
жін. р. хиля́лася, хиля́лась
сер. р. хиля́лося, хиля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хиля́вшись

Словник синонімів

БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИрозм.,КОЧУВА́ТИрозм.,МОТА́ТИСЯрозм.,ВЕ́ШТАТИСЯрозм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.,ВОЛОКТИ́СЯрозм.,ВОЛІКТИ́СЯрозм. рідше,ВІ́ЯТИСЯрозм.,ЛА́ЗИТИзневажл.,НИКА́ТИрозм.,ТИНЯ́ТИСЯрозм.,ШВЕ́НДЯТИрозм.,ШВЕ́НДЯТИСЯрозм. рідше,ШЛЯ́ТИСЯфам.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИрозм. рідше,ПЛУ́ТАТИСЯрозм.,ТРИ́НДАТИСЯрозм.; БРОДЯ́ЖИТИрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм.,ТЯГА́ТИСЯрозм.,ХИЛЯ́ТИСЯрозм.,БУРЛАКУВА́ТИзаст.,МА́ЯТИСЯрідше,ТУЛЯ́ТИСЯрідше,ТОЛОЧИ́ТИСЯрідше (переходити, переїжджати з місця на місце, без бажання, вимушено, поневіряючись). - Ти, князю, вже не любиш мене. Нащо ж я покинула рідний край і пішла в світи блукати, тинятись та поневірятись між чужими людьми? (І. Нечуй-Левицький); Лучче ж поміркую, Де-то моя Катерина З Івасем мандрує (Т. Шевченко); Пройшло два роки. Мирно бродить Циган ватага мандрівна, І скрізь, як і раніш, знаходить Гостинний захисток вона (М. Драй-Хмара); Йому не хотілося одверто говорити про свої особисті справи ще й тому, що дружина не раз докоряла.. "Якби ти думав про сім’ю, як він, то не став би кочувати" (С. Журахович); [Адмірал:] Я знаю, важко мотатися шість років по морю. Дві війни (О. Корнійчук); Вештаючись взимку по навколишніх ярмарках, Цимбал уважно прислухався до розмов, приносячи потім у Кринички всякі новини про південні краї (О. Гончар); Бурлацька пісня звучить ближче: Заросився, забродився, Де ти, бурлак, волочився? (Ю. Мокрієв); Не жага віятись по світу та розтрачати набуту силу поривала Вас, а щира любов до свого краю (Панас Мирний); Долгорукий непокоївся лихими вістями про Ізяслава, який никав довкола Києва, неначе голодний вовк (П. Загребельний); Піп сказав: - Диви, кобзарем хоче стати, по шляхах швендяти! Не будуть з тебе люди... (Ю. Мартич); З церков роблять [шляхтичі] стайні, у святі ризи одягають всіляких паплюжників, які швендяються за польськими та чеськими ратниками (Ю. Опільський); Плентається чортяка по світу і пекла одцуравсь, бо добре зна, що жінка і там його знайде (О. Стороженко); - Хто скаже, що цей ось ентузіаст, який пуд ромашки зібрав, меншу пережив радість, ніж той, хто байдикує цілими днями, неробою живе, бродяжить десь? (О. Гончар); Жінки з Аматою з’єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Котляревський); Він [Шмідель] дійсно вернув назад до Галичини, тягався з кількома мавпами й псом по провінції, пхав з дня на день нужденне життя (С. Ковалів); - Я йогокохала, ростила, здоров’я стратила, надії покладала... А тепер - самій прийшлося по чужих людях хилятися (Панас Мирний); -Старість не за горами. Самому остогид-ло вже бурлакувати й тинятись по світу. Ще десь загину під лісою ні за цапову душу (І. Нечуй-Левицький); Їхала, їхала, їхала... Куди, навіщо? Мов вигнаний дух, загублений у просторі, приречений блукати, тулятися (П. Загребельний).
ХИЛИ́ТИСЯ (про рослини - бути похилим, змінювати пряме положення на похиле, звішувати вниз стебло, гілки і т. ін.), СХИЛЯ́ТИСЯ, НАХИЛЯ́ТИСЯ, НАГИНА́ТИСЯ, ГНУ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПОХИЛЯ́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ, ПРИГИНА́ТИСЯ, ХИЛЯ́ТИСЯрозм.; ПОЛЯГА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, НИ́КНУТИ, ПРИПАДА́ТИ (до землі); УГИНА́ТИСЯ[ВГИНА́ТИСЯ] (донизу - перев. під дією якоїсь ваги); УКЛЯКА́ТИ[ВКЛЯКАТИ] (про злаки - схилившись, засихати). - Док.: схили́тися, нахили́тися, нагну́тися, зігну́тися, погну́тися, похили́тися, опусти́тися, склони́тися, пригну́тися, полягти́, полягти́ся, прилягти, пони́кнути, припа́сти, угну́тися[вгну́тися], укля́кнути[вкля́кнути], уклякти[вклякти]. Явір сумними вітами Журливо хилиться на яр (І. Манжура); Високі пірамідальні тополі.. схиляються на вітрі (П. Колесник); Втім, і незораний лан половів - нахилявся хлібами, І, не лежавши в пару, наливав своє стигле колосся (М. Зеров); Дуб лопається, а лозина нагинається (прислів’я); Пшениця гнулася під вітром до землі (В. Кучер); Нехай лоза-телюжина Згинається нижче; А дівчина до милого Притулиться ближче! (Я. Щоголів); Похилились верби в воду Тихої ріки (І. Франко); Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (І. Сенченко); Жалібно клониться калина (Уляна Кравченко); Почалася дощова, грозова злива; до землі пригинався низькорослий овес (С. Чорнобривець); Он рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (І. Вирган); Трави довгі полягли у лузі (В. Сосюра); Як хліба вистояли проти шаленої стихії? Хоч і прилягли (К. Гордієнко); Яскраві квіти півонії зрізали, безголовий кущ никнув до землі, - зжовклий, захирілий (В. Дрозд); Дерева всюди вгинаються під вагою фруктів (В. Минко); - Наше жито вже сиплеться; через день, через два воно вже вклякне! (І. Нечуй-Левицький).