хижа 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Хи́жа  
родовий Хи́жі  
давальний Хи́жі  
знахідний Хи́жу  
орудний Хи́жею  
місцевий на/у Хи́жі  
кличний Хи́же*  
відмінок однина множина
називний хи́жа хи́жі
родовий хи́жі хиж
давальний хи́жі хи́жам
знахідний хи́жу хи́жі
орудний хи́жею хи́жами
місцевий на/у хи́жі на/у хи́жах
кличний хи́же* хи́жі*

Словник синонімів

КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖАрозм., СИ́ПАНЕЦЬдіал., ШПИХЛІ́Рдіал., СПІЖА́РНЯзаст., діал., ШАФА́РНЯдіал.; ЖИ́ТНИЦЯ (приміщення для зберігання зерна); МАГАЗИ́Н, ГАМАЗЕ́Й[ГАМАЗЕ́Я]заст., МАГАЗЕ́Йзаст.,ХЛІБНИ́ЦЯзаст. (будівля для зберігання зерна, борошна тощо); ЛАБА́Ззаст. (приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна). Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі, І жолоби викотили З нової комори (Т. Шевченко); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (А. Головко); Кільканадцять парубків кінчило власне чистити стайні. Інші носили міхами провіяне і вищиняне зерно до шпихліра (І. Франко); Відносячи сама справунки до спіжарні, Пазя переконалася, що бракує муки й сиру (Лесь Мартович); Ізяслав звелів одчинити княжі житниці, роздавати киянам хліб (П. Загребельний); - Щодня то там, то там убивають моїх жовнірів, захоплюють обози, підпалюють магазини з хлібом і припасами (О. Стороженко); Вечором Шовкопряд все ж пішов до клубу, розташованому в колишньому гамазеї (С. Чорнобривець); Назар поспішав з своїм загоном до магазею. Він одразу здогадався: банда, певно, хоче спалити магазей (І. Цюпа).
ХАЛУ́ПА (невелика убога житлова будівля, злиденна хата), ХАЛУПЧИ́НА, ХАЛАБУ́ДА, ХИ́ЖАрозм., БУ́ДА діал., ЦЮ́ПАдіал., БУРДЕ́Й[БУРДІЙ]діал.; ПРИ́ХАТОКзаст. (невелика хата). В напівтемряві халуп, при кволих каганцях, жінки задумливо пряли свої мички (І. Микитенко); До земляної стінки, як гриб до пенька, притулилася древня халупчина (Ф. Бурлака); Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами (Панас Мирний); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки на околиці, а ґонтом - замшілим, зеленим, як моріжок (Ю. Смолич); Поле й поле, посередині буда, соломою крита, там міх для спання, там лантухи на гичку.. Буревій, дощ, злива - буда сховає. Володько сам ставив крокви, збивав лати (У. Самчук); В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (І. Франко); Своєрідним типом житла в горах були курні хати - бурдеї, в яких жила селянська біднота (з журналу); Повернувся Андрійко, хотів непомітно прошмигнути до прихатка, та помітила бабуся, напустилася, що допізна десь вештався (П. Кочура). - Пор. 1. житло́.
-2-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Хи́жа  
родовий Хи́жі  
давальний Хи́жі  
знахідний Хи́жу  
орудний Хи́жею  
місцевий на/у Хи́жі  
кличний Хи́же*  
відмінок однина множина
називний хи́жа хи́жі
родовий хи́жі хиж
давальний хи́жі хи́жам
знахідний хи́жу хи́жі
орудний хи́жею хи́жами
місцевий на/у хи́жі на/у хи́жах
кличний хи́же* хи́жі*

Словник синонімів

КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖАрозм., СИ́ПАНЕЦЬдіал., ШПИХЛІ́Рдіал., СПІЖА́РНЯзаст., діал., ШАФА́РНЯдіал.; ЖИ́ТНИЦЯ (приміщення для зберігання зерна); МАГАЗИ́Н, ГАМАЗЕ́Й[ГАМАЗЕ́Я]заст., МАГАЗЕ́Йзаст.,ХЛІБНИ́ЦЯзаст. (будівля для зберігання зерна, борошна тощо); ЛАБА́Ззаст. (приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна). Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі, І жолоби викотили З нової комори (Т. Шевченко); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (А. Головко); Кільканадцять парубків кінчило власне чистити стайні. Інші носили міхами провіяне і вищиняне зерно до шпихліра (І. Франко); Відносячи сама справунки до спіжарні, Пазя переконалася, що бракує муки й сиру (Лесь Мартович); Ізяслав звелів одчинити княжі житниці, роздавати киянам хліб (П. Загребельний); - Щодня то там, то там убивають моїх жовнірів, захоплюють обози, підпалюють магазини з хлібом і припасами (О. Стороженко); Вечором Шовкопряд все ж пішов до клубу, розташованому в колишньому гамазеї (С. Чорнобривець); Назар поспішав з своїм загоном до магазею. Він одразу здогадався: банда, певно, хоче спалити магазей (І. Цюпа).
ХАЛУ́ПА (невелика убога житлова будівля, злиденна хата), ХАЛУПЧИ́НА, ХАЛАБУ́ДА, ХИ́ЖАрозм., БУ́ДА діал., ЦЮ́ПАдіал., БУРДЕ́Й[БУРДІЙ]діал.; ПРИ́ХАТОКзаст. (невелика хата). В напівтемряві халуп, при кволих каганцях, жінки задумливо пряли свої мички (І. Микитенко); До земляної стінки, як гриб до пенька, притулилася древня халупчина (Ф. Бурлака); Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами (Панас Мирний); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки на околиці, а ґонтом - замшілим, зеленим, як моріжок (Ю. Смолич); Поле й поле, посередині буда, соломою крита, там міх для спання, там лантухи на гичку.. Буревій, дощ, злива - буда сховає. Володько сам ставив крокви, збивав лати (У. Самчук); В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (І. Франко); Своєрідним типом житла в горах були курні хати - бурдеї, в яких жила селянська біднота (з журналу); Повернувся Андрійко, хотів непомітно прошмигнути до прихатка, та помітила бабуся, напустилася, що допізна десь вештався (П. Кочура). - Пор. 1. житло́.