хибнути 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(прихилитися) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | хибну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хибні́мо, хибні́м | |
| 2 особа | хибни́ | хибні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хибну́ | хибнемо́, хибне́м |
| 2 особа | хибне́ш | хибнете́ |
| 3 особа | хибне́ | хибну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хибну́в | хибну́ли |
| жін.р. | хибну́ла | |
| сер.р. | хибну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хибну́вши | ||
-2-
дієслово доконаного виду
(не вистачити)
Словник відмінків
| Інфінітив | хибну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хибні́мо, хибні́м | |
| 2 особа | хибни́ | хибні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хибну́ | хибнемо́, хибне́м |
| 2 особа | хибне́ш | хибнете́ |
| 3 особа | хибне́ | хибну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хибну́в | хибну́ли |
| жін.р. | хибну́ла | |
| сер.р. | хибну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хибну́вши | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | хибну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хибні́мо, хибні́м | |
| 2 особа | хибни́ | хибні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хибну́ | хибнемо́, хибне́м |
| 2 особа | хибне́ш | хибнете́ |
| 3 особа | хибне́ | хибну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хибну́в | хибну́ли |
| жін.р. | хибну́ла | |
| сер.р. | хибну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хибну́вши | ||