-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хи́ба хи́би
родовий хи́би хиб
давальний хи́бі хи́бам
знахідний хи́бу хи́би
орудний хи́бою хи́бами
місцевий на/у хи́бі на/у хи́бах
кличний хи́бо* хи́би*

Словник синонімів

ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТкнижн., МІ́НУСкнижн., ҐАНДЖрозм., ПОРО́Крозм., ПРОГА́ЛИНАрідше,ПРОВИ́НАрідше,БОЛЯ́ЧКАрозм. рідше,НЕДОСТА́ЧАрозм. рідше,НЕДОГО́ДАрозм. рідко. Велика вада юності - впертість (П. Дорошенко); Одна з основних вад картоплі - здатність темніти в очищеному стані (з газети); Чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах); У кожного працівника є свої хиби й мінуси в роботі (з газети); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Найбільший ґандж щодо роботи має [Мина] велику нехіть (О. Гончар); Формалізм і верхоглядство в роботі - порок (з журналу); Ми законно пишаємося здобутками літератури. Але при цьому не можна закривати очі на її огріхи, прогалини (з газети); Добре серце не провина, А скоріше навпаки (С. Воскрекасенко); - Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (І. Нечуй-Левицький); - Ваш татечко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко).
ВА́ДА (відхилення від норми в організмі внаслідок його захворювання, ушкодження тощо), ДЕФЕ́КТ, НЕДО́ЛІК, ПОРО́К, ҐАНДЖрозм., ХИ́БАдіал.Шукав у його стрункій постаті якоїсь вади, але знайти не міг (В. Кучер); Дефект міжшлуночкової перегородки; Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (з газети); Основною хворобою серця.. є його пороки (з журналу); На царській війні не був [Лаврон], бо якусь там ґандж виявили в його здоров’ї (В. Речмедін); Мав [Іван] у поясі хибу, бо все ходив схилений (В. Стефаник).
ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКАрозм.,ПРОВИ́НАрозм., ЛЯ́ПСУСкнижн. розм.,АБЕРА́ЦІЯ книжн.,БЛУД діал.;НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД[ЗАБЛУ́ДА]розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері - жодної похибки" (С. Журахович); - Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); - Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого - це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирославанамагалася виправляти сама (І. Волошин). - Пор. 1. недо́гляд.