хворіти 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | хворі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хворі́ймо | |
2 особа | хворі́й | хворі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хворі́тиму | хворі́тимемо, хворі́тимем |
2 особа | хворі́тимеш | хворі́тимете |
3 особа | хворі́тиме | хворі́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хворі́ю | хворі́ємо, хворі́єм |
2 особа | хворі́єш | хворі́єте |
3 особа | хворі́є | хворі́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
хворі́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | хворі́в | хворі́ли |
жін. р. | хворі́ла | |
сер. р. | хворі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хворі́вши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЗДОРОВИЙ | ХВОРИЙ |
Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. | Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий. |
Здоровий, а, е ~ хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровим ~ хворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~ хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих. | |
Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного. | |
То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар). | |
Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати |