хворіти 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хворі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хворі́ймо | |
| 2 особа | хворі́й | хворі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хворі́тиму | хворі́тимемо, хворі́тимем |
| 2 особа | хворі́тимеш | хворі́тимете |
| 3 особа | хворі́тиме | хворі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хворі́ю | хворі́ємо, хворі́єм |
| 2 особа | хворі́єш | хворі́єте |
| 3 особа | хворі́є | хворі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хворі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хворі́в | хворі́ли |
| жін. р. | хворі́ла | |
| сер. р. | хворі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хворі́вши | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗДОРОВИЙ | ХВОРИЙ |
| Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. | Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий. |
| Здоровий, а, е ~ хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровим ~ хворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~ хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих. | |
| Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного. | |
| То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар). | |
| Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати | |