-1-
прикметник
(нездоровий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хво́рий хво́ра хво́ре хво́рі
родовий хво́рого хво́рої хво́рого хво́рих
давальний хво́рому хво́рій хво́рому хво́рим
знахідний хво́рий, хво́рого хво́ру хво́ре хво́рі, хво́рих
орудний хво́рим хво́рою хво́рим хво́рими
місцевий на/у хво́рому, хво́рім на/у хво́рій на/у хво́рому, хво́рім на/у хво́рих

Словник синонімів

ХВО́РИЙна що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙрозм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙзаст., НЕЗДУЖА́ЛИЙрідше, ТРУДНИ́Йрідше.Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Гончар); Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою моєї матері (Я. Щоголів); [Лікар:] Що се ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? (Леся Українка); Він лежить недужий у хаті один (І. Цюпа); - Я була тоді троха слаба... В мене, бачте, мігрень (І. Нечуй-Левицький); Марін.. Не плакав, не корився, не зітхав, Стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); "Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини" (О. Донченко); Співав [О. Вересай] - похилий, нездужалий, Співав і серцем молодів (М. Рильський); Яковові трохи покращало; зате мати така трудна (Панас Мирний).
ХВО́РИЙім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙрозм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Сила опору смерті вмираючого помножила силу волі лікаря, і цю силу лікар повертав хворому сторицею (О. Довженко); В Лесі тілько було й роботи, що копати коріння, варити зілля та сидіти над недужим (П. Куліш); Старому та слабому годи завше, як малому (прислів’я); Параска сиділа коло хорої (Г. Хоткевич); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Т. Шевченко); Лікарка дає пацієнтові кілька незначних порад і виписує рецепт на снотворне (Л. Дмитерко); З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (О. Гончар).

Словник антонімів

ЗДОРОВИЙ ХВОРИЙ
Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий.
Здоровий, а, е ~  хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровимхворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~  хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих.
Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного.
То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар).
Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати

Словник фразеологізмів

вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко); — Марія все роздає старцям, а мене звинувачує в злодійстві, валить з хворої голови на здорову (З журналу).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(пацієнт)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хво́рий хво́ра хво́ре хво́рі
родовий хво́рого хво́рої хво́рого хво́рих
давальний хво́рому хво́рій хво́рому хво́рим
знахідний хво́рий, хво́рого хво́ру хво́ре хво́рі, хво́рих
орудний хво́рим хво́рою хво́рим хво́рими
місцевий на/у хво́рому, хво́рім на/у хво́рій на/у хво́рому, хво́рім на/у хво́рих

Словник синонімів

ХВО́РИЙна що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙрозм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙзаст., НЕЗДУЖА́ЛИЙрідше, ТРУДНИ́Йрідше.Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Гончар); Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою моєї матері (Я. Щоголів); [Лікар:] Що се ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? (Леся Українка); Він лежить недужий у хаті один (І. Цюпа); - Я була тоді троха слаба... В мене, бачте, мігрень (І. Нечуй-Левицький); Марін.. Не плакав, не корився, не зітхав, Стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); "Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини" (О. Донченко); Співав [О. Вересай] - похилий, нездужалий, Співав і серцем молодів (М. Рильський); Яковові трохи покращало; зате мати така трудна (Панас Мирний).
ХВО́РИЙім. (людина, яка хворіє), НЕДУ́ЖИЙ, СЛАБИ́Й, ХО́РИЙрозм., БОЛЯ́ЩИЙ заст.; ПАЦІЄ́НТ (людина, що звертається до лікаря); ЛАЗАРЕ́ТНИЙрозм., заст. (той, хто лежить у лазареті). Сила опору смерті вмираючого помножила силу волі лікаря, і цю силу лікар повертав хворому сторицею (О. Довженко); В Лесі тілько було й роботи, що копати коріння, варити зілля та сидіти над недужим (П. Куліш); Старому та слабому годи завше, як малому (прислів’я); Параска сиділа коло хорої (Г. Хоткевич); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Т. Шевченко); Лікарка дає пацієнтові кілька незначних порад і виписує рецепт на снотворне (Л. Дмитерко); З усіх жертв нещадного ярмарку становище лазаретників було найжахливішим (О. Гончар).

Словник антонімів

ЗДОРОВИЙ ХВОРИЙ
Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий.
Здоровий, а, е ~  хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровимхворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~  хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих.
Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного.
То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар).
Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати

Словник фразеологізмів

вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко); — Марія все роздає старцям, а мене звинувачує в злодійстві, валить з хворої голови на здорову (З журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хво́рий хво́рі
родовий хво́рого хво́рих
давальний хво́рому хво́рим
знахідний хво́рого хво́рих
орудний хво́рим хво́рими
місцевий на/у хво́рому, хво́рім на/у хво́рих
кличний хво́рий хво́рі