хворий 2 значень
-1-
прикметник
(нездоровий)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хво́рий | хво́ра | хво́ре | хво́рі |
| родовий | хво́рого | хво́рої | хво́рого | хво́рих |
| давальний | хво́рому | хво́рій | хво́рому | хво́рим |
| знахідний | хво́рий, хво́рого | хво́ру | хво́ре | хво́рі, хво́рих |
| орудний | хво́рим | хво́рою | хво́рим | хво́рими |
| місцевий | на/у хво́рому, хво́рім | на/у хво́рій | на/у хво́рому, хво́рім | на/у хво́рих |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗДОРОВИЙ | ХВОРИЙ |
| Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. | Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий. |
| Здоровий, а, е ~ хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровим ~ хворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~ хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих. | |
| Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного. | |
| То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар). | |
| Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати | |
Словник фразеологізмів
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(пацієнт)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хво́рий | хво́ра | хво́ре | хво́рі |
| родовий | хво́рого | хво́рої | хво́рого | хво́рих |
| давальний | хво́рому | хво́рій | хво́рому | хво́рим |
| знахідний | хво́рий, хво́рого | хво́ру | хво́ре | хво́рі, хво́рих |
| орудний | хво́рим | хво́рою | хво́рим | хво́рими |
| місцевий | на/у хво́рому, хво́рім | на/у хво́рій | на/у хво́рому, хво́рім | на/у хво́рих |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗДОРОВИЙ | ХВОРИЙ |
| Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. | Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий. |
| Здоровий, а, е ~ хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровим ~ хворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~ хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих. | |
| Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного. | |
| То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар). | |
| Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати | |
Словник фразеологізмів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | хво́рий | хво́рі |
| родовий | хво́рого | хво́рих |
| давальний | хво́рому | хво́рим |
| знахідний | хво́рого | хво́рих |
| орудний | хво́рим | хво́рими |
| місцевий | на/у хво́рому, хво́рім | на/у хво́рих |
| кличний | хво́рий | хво́рі |