ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИКрозм., ФАТрозм., ХВИ́НТИКрозм., ФЕРТзневажл., ФЕ́РТИКзневажл., ХЛЮСТзневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. (той, хто одягається вишукано); МО́ДНИКрозм. (той, хто одягається за останньою модою); ПІЖО́Нрозм., СТИЛЯ́ГАзневажл. (той, хто відзначається підвищеним інтересом до модного стилю в одязі, манерах тощо). Франт у напіввійськовому, спортивного крою, костюмі, в гетрах, в зеленому капелюсі з пір’їною.. йде вулицею (Ю. Яновський); Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (З. Тулуб); Міцна рука Піппо Бенедетті схопила його ззаду за полу смокінга.. - Цього дженджика туди ж, до міністрів, - махнув рукою капітан (П. Загребельний); - Йде під руку з модним фатом, У розкішному вбранні, З видом гордим і пихатим... Не моя це Мінна, ні! (переклад М. Лукаша); - Тут де не візьмись хвинтик з улиці (Панас Мирний); На приступку Сашкового ящичка поставив ногу в елегантному шевровому чоботі з лакованими закотами під колінами якийсь ферт у сірих бриджах (Ю. Смолич); На ґанок вибіг кирпатий фертик у коротенькому піджаку на телячому хутрі (Ю. Збанацький); Темний костюм лежав на ньому ідеально. Плащ був перекинутий через руку, як у римського хлюста (П. Загребельний); В порівнянні до блискучих денді, котрі роями вилися довкола Ніни, Іван справді являвся дуже непоказним (І. Франко); Командир полку, завзятий патріот піхоти, органічно не терпів "модників" (О. Гончар); Дивлячись на нього, мимоволі питаєш себе: чи можна ставитися до такого піжона серйозно? (Ю. Шовкопляс); Не звик я носити чобіт, галіфе, У моднім пишався, хоча й не стиляга (І. Муратов).