-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хвилюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хвилю́ймо
2 особа хвилю́й хвилю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хвилюва́тиму хвилюва́тимемо, хвилюва́тимем
2 особа хвилюва́тимеш хвилюва́тимете
3 особа хвилюва́тиме хвилюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хвилю́ю хвилю́ємо, хвилю́єм
2 особа хвилю́єш хвилю́єте
3 особа хвилю́є хвилю́ють
Активний дієприкметник
хвилю́ючий
Дієприслівник
хвилю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хвилюва́в хвилюва́ли
жін. р. хвилюва́ла
сер. р. хвилюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хвилюва́вши

Словник синонімів

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИпідсил.,РОЗПА́ЛЮВАТИпідсил.,РОЗГАРЯЧА́ТИпідсил.,РОЗГАРЯ́ЧУВАТИпідсил.,РОЗІГРІВА́ТИпідсил.,РОЗБУ́РХУВАТИпідсил.,ЗАРЯДЖА́ТИпідсил.,ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИпідсил.,НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИпідсил.,П’ЯНИ́ТИпідсил.,ОП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ОП’Я́НЮВАТИпідсил. рідше,СП’ЯНЯ́ТИпідсил.,ХМЕЛИ́ТИпідсил.,ПІДІГРІВА́ТИрозм.,РОЗЖЕ́ВРЮВАТИрозм.,РОЗЖА́РЮВАТИпідсил.розм.,ОБУДЖА́ТИ[ОБУЖА́ТИ]заст. - Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп’яни́ти, сп’яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує [гуцул] це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п’янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); - Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. - чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); - Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). - Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.
ЗВОРУ́ШУВАТИ (збуджувати співчуття, жаль, ніжність і т. ін., глибоко хвилюючи), ХВИЛЮВА́ТИ, ПРОЙМА́ТИ, ЗРУ́ШУВАТИзаст.,ПОРУ́ШУВАТИдіал.,ПОРУША́ТИдіал.;ТОРКА́ТИ, ТОРКА́ТИСЯ (перев. із сл. душа, серце). - Док.: зворуши́ти, схвилюва́ти, пройня́ти, зру́шити, пору́шити, торкну́ти, торкну́тися. Він справді кам’яна людина.. Його ніщо не зворушує, ніщо не хвилює (Мирослав Ірчан); Сірий нудний твір, який не хвилює вас, це - поганий твір (О. Донченко); Ніхто не міг розібрати жодного слова тієї пісні, але її мелодія проймала кожного (М. Трублаїні); Підмайстер був твердий, як камінь. Ніякі просьби ані заклинання не порушували його (І. Франко); Невеличка часом пісенька, А громаду поруша: В її відгуках милесеньких, Що ніжніш від струн тонесеньких, Виявляється душа (П. Грабовський); Журавлина пісня, пролітаючи над селом, торкалася серця (М. Стельмах). - Пор. розчу́лювати, 1. хвилюва́ти.
РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ’Я́КШУВАТИ, ПОМ’Я́КШУВАТИ, ЗМ’Я́КШУВАТИ, М’ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. - Док.: розчу́лити, розм’я́кшити, пом’я́кшити, зм’якшити, розні́жити, розтопи́ти. Розповідь хрещениці мимоволі зворушувала, розчулювала голову колгоспу (А. Шиян); Похвали його розм’якшували; Любов поранить і обманить, Любов пом’якшує й старить (М. Рильський); Тяжке зітхання зм’якшило тверде, вироблене тіло Чайченка, і очі посивішали в чоловіка (М. Стельмах); М’якшити серце; Безмірна ніжність, безмірне любовне чуття до неї розтоплювали йому серце, забивали дух (О. Гончар). - Пор. звору́шувати, 1. хвилюва́ти.
ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ’ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ, БАЛАМУ́ТИТИрозм., КАЛАМУ́ТИТИрозм., МУ́ЛЯТИ[МУ́ЛИТИрідше]розм., НЕ́ПУТИТИрозм., КОЛОТИ́ТИрозм., СКОЛО́ЧУВАТИрозм., СУЯТИ́ТИдіал., ПОРУША́ТИдіал., ЗВОРОХО́БЛЮВАТИдіал., ЮРТУВА́ТИдіал.; ПОТРЯСА́ТИ, МОРДУВА́ТИрозм., МУТИ́ТИрозм., ПАЛИ́ТИрозм., ПЕКТИ́розм., ЛИХОМА́НИТИрозм., ТРУЇ́ТИрозм. (надто сильно). - Док.: схвилюва́ти, розхвилюва́ти, занепоко́їти, стриво́жити, стурбува́ти, розтурбува́ти, розтриво́жити, збенте́жити, розбенте́жити, роз’ятрити, збунтува́ти, розбу́рхати, сколоти́ти, сколо́шкати, пору́шити, зачепи́ти, зворохо́бити, потрясти́, замути́ти, помути́ти. Вутанька.. хотіла і якось уже не могла спинити його щиру, бурхливу мову, що так бентежила й хвилювала (О. Гончар); Розмова розхвилювала старого (З. Тулуб); Мене весь час непокоїла думка, чи все у загоні в порядку (Ю. Збанацький); Що ж то за сум, не збагну, потай тривожить мене (М. Зеров); Явдосі не спалося. Стару голову турбували важкі та нерадісні думки про Йосипову долю (Панас Мирний); [Секлита:] Ой, не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! (Витирає сльози). Так ви розжалобили, так розтривожили! (М. Старицький); Це бачили й молоді товариші, і це їх збентежувало найдужче (Б. Грінченко); Ледве чутний ґелґіт дикого птаства в нічній високості до кожного з них промовляє по-своєму, чимось розбентежує й кличе кудись (О. Гончар); Бунтує пісня, Повнить груди Вже чутним клекотом орлят (М. Нагнибіда); - Я хочу розворушити, розбурхати людей (І. Волошин); Неспокійні думки не порушували його ум (Н. Кобринська); Він останнім роком зчаста баламутив маму й не все бував там, як казав дома (О. Кобилянська); [Іван:] В нього зразу пропаде охота каламутить тобі душу перед польотом (І. Микитенко); Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Леся Українка). Знає його крутий норов: перемучиться, а не скаже, не покаже. А вона бачить, щось муля його (П. Панч); Ще одно непутить отця Михайла: Франко скептично ставиться до релігії (П. Колесник); Кожного гріє надія, кожного колотить тривога (Ю. Збанацький); - Чув новину? - Ти про крейсер?.. Всіх тут сколотила його поява (О. Гончар); - Побіг ваш Павло, і не колошкайте мені більше людей... Неділя сьогодні, спочивати слід... (В. Кучер); Знакома казка про Івася нікого не поруша - тільки малую Галю трохи (Марко Вовчок); Людських душ не зворохобиш, і тебе забуде світ (О. Маковей); - Вгамуйся, мій друже! Не муч себе! Ще ж ні сіло, ні впало, а ти тільки надаремно себе тривожиш та мордуєш (І. Нечуй-Левицький); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Страшні думки вставали в Зіньковій голові,.. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); Коли агітатор від земельної давнини перейшов до нинішніх справ, до різних чуток, що лихоманили село, тут уже всі, витягнувши шиї, почали розбиратись (М. Стельмах); [Поліксена:] Кассандро, нащо спогадами труїш? (Леся Українка); Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (М. Рильський). - Пор. розчу́лювати.
ХВИЛЮВА́ТИ (здіймати на воді хвилі, буруни); БУРУ́НИТИрідше, РОЗХИ́ТУВАТИ рідше.Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (М. Трублаїні); Вітер шугав як навіжений, бурунив воду і сіяв густим холодним дощем (Д. Ткач); Буря. Се вона так розхитує море (М. Коцюбинський).
ХВИЛЮВА́ТИСЯ (про море, річку і т. ін. - покриватися хвилями, бути неспокійним), ХВИЛЮВА́ТИрідше; РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, БУРУ́НИТИСЯрідше, БУРУ́НИТИрідше (ставати, бути бурхливим). - Док.: розхвилюва́тися, розігра́тися. - Ну, а я ото такечки й море побачив. Синє та широке, як ковиль-трава хвилюється (О. Донченко); Я бачив озеро внизу, що хвилювало поблизу (П. Грабовський); Аж нараз повіяв вітер, розігралося море (І. Франко); Там, де річка в сковах брами Дужо в скелях буруниться, .. Слухав пісню я вогнисту (П. Усенко); Внизу бурунить і вирує Єнісей (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бри́житися, 1. вирувати.

Словник фразеологізмів

хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі [Мотрі], бунтували стару кров (Панас Мирний).