за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах).

за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах).

за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах).