хвилевий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хвиле́вий хвиле́ва хвиле́ве хвиле́ві
родовий хвиле́вого хвиле́вої хвиле́вого хвиле́вих
давальний хвиле́вому хвиле́вій хвиле́вому хвиле́вим
знахідний хвиле́вий хвиле́ву хвиле́ве хвиле́ві
орудний хвиле́вим хвиле́вою хвиле́вим хвиле́вими
місцевий на/у хвиле́вому, хвиле́вім на/у хвиле́вій на/у хвиле́вому, хвиле́вім на/у хвиле́вих

Словник синонімів

НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ[СКОРОМИНУ́ЧИЙ]підсил.,ШВИДКОМИНУ́ЧИЙпідсил.,ШВИДКОПЛИ́ННИЙпідсил., перев. поет.,БИСТРОПЛИ́ННИЙпідсил. поет.,МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Йрідше]підсил.,ХВИЛИ́ННИЙпідсил.,ЕФЕМЕ́РНИЙкнижн.,ЛЕТУ́ЧИЙпоет.,ПЕРЕБІ́ЖНИЙпоет.,БІГУ́ЧИЙзаст.,ХВИЛЕ́ВИЙпідсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять [лікарі]. Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п’ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); - Признаюся, Бейбі, - кажу я, - що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення - се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). - Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.