-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хва́цький хва́цька хва́цьке хва́цькі
родовий хва́цького хва́цької хва́цького хва́цьких
давальний хва́цькому хва́цькій хва́цькому хва́цьким
знахідний хва́цького, хва́цький хва́цьку хва́цьке хва́цьких, хва́цькі
орудний хва́цьким хва́цькою хва́цьким хва́цькими
місцевий на/у хва́цькому, хва́цькім на/у хва́цькій на/у хва́цькому, хва́цькім на/у хва́цьких

Словник синонімів

БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙрідше,ХВА́ЦЬКИЙрозм.,ГОЛІ́ННИЙрозм.,МОЛОДЦЮВА́ТИЙрідше.-В неї ж наречений є, - нагадує Ганна Остапівна. - Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Гончар); Чорні жупани збігались з червоними та зеленими кунтушами, кидались один на одного, як два бадьористі роздратовані півні (І. Нечуй-Левицький); Так точно, - намагаючись бути по-війському хвацьким, відповів Юрко (В. Собко); [Мар’яна:] Мій таточку коханий, дорогий! Люблю тебе, кохаю і пишаюсь Тобою лиш: голінний лицар ти І велетень душею, - всім заслона! (М. Старицький); До радіовузла ввійшли полковник Іван Сергійович, зі шрамом на щоці, і молодцюватий майор Андрій Савич (П. Автомонов).
БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙрідше,ХВА́ЦЬКИЙрозм.,МОЛОДЦЮВА́ТИЙрідше.Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками, - все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко); Пішов Кирило Тур, похилившись, у своїй відлозі з горбом. Ніхто б не пізнав тепер його молодецької ходи, ні високого стану. Так собі, наче горбатий дід (П. Куліш); - Не люблю я молодої дівчини і тоді, як вона в довгій амазонці летить, ніби завірюха, на баскому коні в бадьористій позі (І. Нечуй-Левицький); Чергові козаки з гиком і хвацьким свистом мчали повз землянки, зганяючи своїх коней до водопою (З. Тулуб); І що то значить - людина полин п’є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар).
ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙрозм.,ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙрозм., ЗАПИСНИ́Йрозм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙрозм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙдіал., ЗАХЛА́ННИЙдіал.Відразу видно було, що на цьому подвір’ї живе завзятий рибалка. На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (М. Рильський); Обидва були запеклими спінінгістами (М. Чабанівський); Палкий і невтомний Франко нагадував палкого і невтомного Мікель Анджело (М. Рильський); Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); Не спали тілько записні гуляки (Панас Мирний); Зозуля сам був заядлим рибалкою, знав усі снасті й способи для риби (В. Кучер); Кому, наприклад, має імпонувати те, що і перші християни були загорілими фанатиками? (Леся Українка); Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відставати від захланної до праці ланкової (В. Бабляк). - Пор. 1. наполе́гливий, 2. при́страсний.