-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хватону́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хватоні́мо, хватоні́м
2 особа хватони́ хватоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хватону́ хватонемо́, хватоне́м
2 особа хватоне́ш хватонете́
3 особа хватоне́ хватону́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. хватону́в хватону́ли
жін.р. хватону́ла
сер.р. хватону́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хватону́вши

Словник синонімів

УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ] (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИ, ХОПИ́ТИдіал., ХВАТОНУ́ТИрозм. (перев. швидко, рвучко); ПРИЙНЯ́ТИ, ПРИЙМИ́ТИдіал. (від когось, звідкись - до рук, на плечі тощо). - Недок.: бра́ти, хапа́ти, хвата́тирозм.схо́плювати, прийма́ти. Одягся він, узяв сокиру, пішов (М. Коцюбинський); - Бери весло та правуй за мною (І. Нечуй-Левицький); Ухопив пес цілого пирога (О. Ковінька); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник); Олена схоплює мене за праве вухо (І. Микитенко); Хлопець хопив кусень пирога (С. Ковалів); Мусив ловити [Алі] мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).