зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко).

бра́́ти (хапа́́ти, хвата́́ти) / взя́́ти за се́́рце (за ду́́шу) кого і без додатка. 1. Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський); Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар); [Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам [лугах] та садочкам [садочках] і за душу хватають (С. Васильченко); // Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий).

2. Впливати, діяти на кого-небудь; дурманити, п’янити. Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети).

бра́́ти / взя́́ти за живе́́ кого і без додатка. 1. Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич).

2. Дуже дошкуляти кому, вражати кого-небудь, торкаючись найболючішого. Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом (К. Гордієнко). хвата́́ти за живе́́. Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання (О. Ковінька).

бра́́ти (хапа́́ти, хвата́́ти) / взя́́ти за се́́рце (за ду́́шу) кого і без додатка. 1. Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський); Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар); [Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам [лугах] та садочкам [садочках] і за душу хватають (С. Васильченко); // Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий).

2. Впливати, діяти на кого-небудь; дурманити, п’янити. Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети).