хвастовитий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хвастови́тий хвастови́та хвастови́те хвастови́ті
родовий хвастови́того хвастови́тої хвастови́того хвастови́тих
давальний хвастови́тому хвастови́тій хвастови́тому хвастови́тим
знахідний хвастови́тий, хвастови́того хвастови́ту хвастови́те хвастови́ті, хвастови́тих
орудний хвастови́тим хвастови́тою хвастови́тим хвастови́тими
місцевий на/у хвастови́тому, хвастови́тім на/у хвастови́тій на/у хвастови́тому, хвастови́тім на/у хвастови́тих

Словник синонімів

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙрозм.- Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, - із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); [Павло:] Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). - Пор. 1. зарозумі́лий.