хвальковитий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хвалькови́тий хвалькови́та хвалькови́те хвалькови́ті
родовий хвалькови́того хвалькови́тої хвалькови́того хвалькови́тих
давальний хвалькови́тому хвалькови́тій хвалькови́тому хвалькови́тим
знахідний хвалькови́тий, хвалькови́того хвалькови́ту хвалькови́те хвалькови́ті, хвалькови́тих
орудний хвалькови́тим хвалькови́тою хвалькови́тим хвалькови́тими
місцевий на/у хвалькови́тому, хвалькови́тім на/у хвалькови́тій на/у хвалькови́тому, хвалькови́тім на/у хвалькови́тих

Словник синонімів

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙрозм.- Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, - із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); [Павло:] Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). - Пор. 1. зарозумі́лий.