хатувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хатува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хату́ймо | |
| 2 особа | хату́й | хату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хатува́тиму | хатува́тимемо, хатува́тимем |
| 2 особа | хатува́тимеш | хатува́тимете |
| 3 особа | хатува́тиме | хатува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | хату́ю | хату́ємо, хату́єм |
| 2 особа | хату́єш | хату́єте |
| 3 особа | хату́є | хату́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хату́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хатува́в | хатува́ли |
| жін. р. | хатува́ла | |
| сер. р. | хатува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| хато́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| хато́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| хатува́вши | ||