-1-
дієслово недоконаного виду
(харчувати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив харчи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   харчі́мо, харчі́м
2 особа харчи́ харчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа харчи́тиму харчи́тимемо, харчи́тимем
2 особа харчи́тимеш харчи́тимете
3 особа харчи́тиме харчи́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа харчу́ харчимо́, харчи́м
2 особа харчи́ш харчите́
3 особа харчи́ть харча́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
харчачи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. харчи́в харчи́ли
жін. р. харчи́ла
сер. р. харчи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
харчи́вши

Словник синонімів

ГОДУВА́ТИ (забезпечувати кого-небудь їжею), ПРОГОДО́ВУВАТИ, ХАРЧУВА́ТИ, ПРОХАРЧО́ВУВАТИ, ЖИВИ́ТИрозм., ХАРЧИ́ТИрозм. рідше, КОНТЕНТУВА́ТИзаст., СТРАВУВА́ТИдіал.; СТОЛУВА́ТИрозм. (за плату). - Док.: прогодува́ти, прохарчува́ти, прохарчи́ти. -Треба чимсь жити й дітей годувати (І. Нечуй-Левицький); Партизани нагнали до степу стільки [худоби], що вистачило б прогодувати цілу армію (О. Гончар); Посесор так харчував бурлак, що в великий піст в його казармах почався помірок (І. Нечуй-Левицький); - До праці я вже не годен.. і себе не маю чим прохарчувати (С. Чорнобривець); Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (І. Франко); - Іван.. батька рідного проганяє, не хоче годувати, не хоче зодівати, не хоче годити! Ми ж вас харчимо, ми вам раді, ми вас почитаємо... (Грицько Григоренко); Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати (Ганна Барвінок); Половину будинку пані оддавала якимсь паничам під найми; ще й столувала їх, - з того й жила, небога (Марко Вовчок).