-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | харчи́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | харчі́мо, харчі́м |
2 особа | харчи́ | харчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | харчи́тиму | харчи́тимемо, харчи́тимем |
2 особа | харчи́тимеш | харчи́тимете |
3 особа | харчи́тиме | харчи́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | харчу́ | харчимо́, харчи́м |
2 особа | харчи́ш | харчите́ |
3 особа | харчи́ть | харча́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
харчачи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | харчи́в | харчи́ли |
жін. р. | харчи́ла |
сер. р. | харчи́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
харчи́вши |
Словник синонімів
ГОДУВА́ТИ (забезпечувати кого-небудь їжею), ПРОГОДО́ВУВАТИ, ХАРЧУВА́ТИ, ПРОХАРЧО́ВУВАТИ, ЖИВИ́ТИ розм., ХАРЧИ́ТИ розм. рідше, КОНТЕНТУВА́ТИ заст., СТРАВУВА́ТИ діал.; СТОЛУВА́ТИ розм. (за плату). - Док.: прогодува́ти, прохарчува́ти, прохарчи́ти. - Треба чимсь жити й дітей годувати (І. Нечуй-Левицький); Партизани нагнали до степу стільки [худоби], що вистачило б прогодувати цілу армію (О. Гончар); Посесор так харчував бурлак, що в великий піст в його казармах почався помірок (І. Нечуй-Левицький); - До праці я вже не годен.. і себе не маю чим прохарчувати (С. Чорнобривець); Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (І. Франко); - Іван.. батька рідного проганяє, не хоче годувати, не хоче зодівати, не хоче годити! Ми ж вас харчимо, ми вам раді, ми вас почитаємо... (Грицько Григоренко); Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати (Ганна Барвінок); Половину будинку пані оддавала якимсь паничам під найми; ще й столувала їх, - з того й жила, небога (Марко Вовчок).