-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив харкоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   харкоті́мо, харкоті́м
2 особа харкоти́ харкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа харкоті́тиму харкоті́тимемо, харкоті́тимем
2 особа харкоті́тимеш харкоті́тимете
3 особа харкоті́тиме харкоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа харкочу́ харкотимо́, харкоти́м
2 особа харкоти́ш харкотите́
3 особа харкоти́ть харкотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
харкотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. харкоті́в харкоті́ли
жін. р. харкоті́ла
сер. р. харкоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
харкоті́вши

Словник синонімів

ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИрозм.;ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ[ЧВІ́РКАТИ]розм.,ЦВІ́РКАТИрозм.,ЦИ́РКАТИрозм. (крізь зуби); ХА́РКАТИрозм.,ХАРКОТІ́ТИрозм. (при кашлі, прочищаючи горло). - Док.: плю́нути, ви́плюнути, сплю́нути, плю́хнути, чви́ркнути[чві́ркнути], цві́ркнути, ци́ркнути, ха́ркнути. Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав [Тимко], зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній); Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Штовхалися, плювалися насінням і словами, потім роздратовано чвиркали крізь зуби (П. Панч); Чутно, як він у темряві чвіркає крізь зуби слиною (І. Микитенко); Фронтовики.. підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо - на дівчат і циркали через губу під ноги (Ю. Смолич); І зачав той нечестивий Харкати, плювати (С. Руданський); Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (І. Франко).
ХРОПІ́ТИ[ХРОПТИ́] (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИрозм.,ХАРКОТІ́ТИдіал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Довженко); В купе задуха. Всі харчать (Я. Качура); Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний (І. Франко); Хтось голосно схропує (Ю. Збанацький).