харкнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | ха́ркнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ха́ркнімо, ха́ркнім | |
2 особа | ха́ркни | ха́ркніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ха́ркну | ха́ркнемо, ха́ркнем |
2 особа | ха́ркнеш | ха́ркнете |
3 особа | ха́ркне | ха́ркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ха́ркнув | ха́ркнули |
жін.р. | ха́ркнула | |
сер.р. | ха́ркнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ха́ркнувши |