харапутний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний харапу́тний харапу́тна харапу́тне харапу́тні
родовий харапу́тного харапу́тної харапу́тного харапу́тних
давальний харапу́тному харапу́тній харапу́тному харапу́тним
знахідний харапу́тний харапу́тну харапу́тне харапу́тні
орудний харапу́тним харапу́тною харапу́тним харапу́тними
місцевий на/у харапу́тному, харапу́тнім на/у харапу́тній на/у харапу́тному, харапу́тнім на/у харапу́тних